s
Sesiya.ru

Опис структури компютерноi мережі

Информация о работе

Тема
Опис структури компютерноi мережі
Тип Отчет по практике
Предмет Компьютерные сети
Количество страниц 22
Язык работы українська мова (Украинский)
Дата загрузки 2015-01-11 22:44:26
Размер файла 33.51 кб
Количество скачиваний 8

Узнать стоимость работы

Заполнение формы не обязывает Вас к заказу работы

Скачать файл с работой

Помогла работа? Поделись ссылкой

Зміст

1. Опис підприємства 4
1.1 Коротка характеристика підприємства 4
1.2 Структура підприємства 4
1.3 Опис структури комп’ютерної мережі підприємства 5
1.4 Аналіз апаратного і програмного забезпечення, що використовується на підприємстві 8
1.5. Склад і структура відділу, що являється безпосереднім об’єктом практики 9
2. Опис техніки безпеки при усуненні несправностей пристроїв та вузлів обчислювальної техніки та периферійних пристроїв, пожежної безпеки, естетики 11
3. Короткий опис технічних характеристик основних компонентів ПК і експлуатаційних вимог до компоновки ПК 13
4. Перелік контрольно-вимірювальних пристроїв та електромонтажного інструменту, що використовується для проведення монтажу персональних комп’ютерів 16
5. Опис послідовності монтажу та демонтажу персональних комп’ютерів. Опис послідовності встановлення системного програмного забезпечення 18
6 Опис послідовності монтажу та налагодження локальної комп’ютерної мережі 20
7 Опис способів діагностування устаткування ПК 23
Додатки

1. Опис підприємства
1.1 Коротка характеристика підприємства

Таврійский державний агротехнологічний університет починає свою історію з 1874 року, коли у стінах реального училища міста почали готувати фахівців для роботи з сільськогосподарською технікою. Пройшовши низку реорганізацій та переформувань, у 1932 році був створений вищий навчальний заклад, Мелітопольський інститут механізації сільського господарства (МІМСГ). У 1994 році він став Таврійськкою державною агротехнічною академією (ТДАТА). У травні 2007 року академію реорганізовано у Таврійський державний агротехнологічний університет (ТДАТУ).
ТДАТУ (акредитований за ІV рівнем) готує спеціалістів на денній та заочній формах навчання за держзамовленням та на контрактній основі. Студенти університету здобувають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста, магістра. В університеті є аспірантура і спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій. ТДАТУ сьогодні має солідну матеріально-технічну базу, яка дозволяє організувати навчально-виховний процес на рівні сучасних європейських технологій.

1.2 Структура підприємства

На сьогодні ТДАТУ має 7 факультетів, 33 кафедри, 6 коледжів, 4 НДІ, що забеспечують здобуття вищої освіти з 22 напрямів (в університеті - 10 напрямів), 30 спеціальностей. В ТДАТУ навчається понад 12 тис. студентів.
До структури університету входять:
 механіко-технологічний факультет
 енергетичний факультет
 факультет економіки та бізнесу
 факультет агротехнологій та екології
 факультет інженерії та компютерних технологій
 навчально-науковий інститут заочної та дистанційної освіти
 інститут післядипломної освіти та дорадництва
 4 Науково-дослідні інститути:
 НДІ механізації землеробства півдня України,
 НДІ агротехнологій та екології,
 НДІ соціально-економічного розвитку півдня України
 НДІ зрошуваного садівництва;
 6 коледжів:
 Бердянський коледж ТДАТУ,
 Василівський коледж ТДАТУ,
 Мелітопольський коледж ТДАТУ,
 Новокаховський коледж ТДАТУ,
 Ногайський коледж ТДАТУ,
 Оріхівський коледж ТДАТУ.

1.3 Опис структури комп’ютерної мережі підприємства

В цілому інформаційна система вузу являє собою складну систему, що складається з декількох взаємодіючих рівнів: корпоративна мережа, мережева операційна система, система управління базами даних (СКБД), сервіси Інтернет, додатки користувачів.
Компютерна мережа університету складається з наступних систем:
 кабельна підсистема;
 радіомережа передачі даних;
 система активного обладнання;
 серверна група;
 робочі місця користувачів.

Компютерна мережа університету налічує близько 500 робочих місць, серед яких близько 300 активних компютерів.
Кабельна система університету включає в себе наступні підсистеми:
 адміністративна підсистема;
 підсистема користувача;
 горизонтальна підсистема;
 вертикальна підсистема;
 зовнішня підсистема.
За допомогою зазначених підсистем в університеті забезпечений взаємозвязок всіх навчальних корпусів університету та гуртожитків.
Адміністративна підсистема являє собою телекомунікаційні шафи з активним мережевим обладнанням, обєднані кабельними комутаціями. Адміністративні підсистеми територіально розташовані в кожному навчальному корпусі та обєднані між собою за допомогою зовнішніх підсистем. Центральної адміністративної підсистемою є підсистема головного навчального корпусу.
Підсистема користувача повязує горизонтальну підсистему безпосередньо з компютерами користувачів. Вертикальна підсистема обєднує між собою адміністративні підсистеми одного корпусу. Горизонтальна підсистема забезпечує звязок підсистеми користувача з адміністративною підсистемою. Всі підсистеми виконані на основі кабелю «вита пара» 5-ї категорії.
Зовнішня підсистема, виконана на основі оптоволоконного кабелю, обєднує між собою навчальні корпуси.
За допомогою радіомережі найближчим часом планується забезпечити канали звязку між навчальними корпусами, гуртожитками, які перебувають від головного навчального корпусу на відстані до трьох кілометрів. Крім цього, користувачі в гуртожитку будуть підключені до мережі по радіоканалу з використанням технології Wi-Fi.
Система активного обладнання розташована в адміністративних підсистемах і включає в себе комутатори та концентратори.
Головна адміністративна підсистема кожного з корпусів включає в себе один магістральний комутатор і кілька концентраторів і комутаторів, що забезпечують підключення користувачів до мережі. Опорна магістраль організована між усіма навчальними корпусами університету в дуплексному режимі на швидкості 100 Мбіт / сек. Центром цієї магістралі є головний навчальний корпус, де магістраль «стягнута в точку» на внутрішній шині головного комутатора з продуктивністю 32 Гбіт / сек.
Всі підсистеми користувача підключені до комп’ютерної мережі на швидкості 100 Мбіт / сек. Система активного обладнання повністю виконана на обладнанні фірми 3Com і включає в себе лінійки обладнання: 4900, 4400, 4200, 3300, PS500. Управління даною системою здійснюється за допомогою Web / SNMP управління, а також за допомогою інтелектуальних модулів, вбудованих в устаткування. Система забезпечена незалежним безперебійним живленням.
Серверна група розташовується в головній адміністративної підсистемі головного навчального корпусу і є логічним центром компютерної мережі університету. У даній моделі компютерної мережі логічний і фізичний центр компютерної мережі знаходяться в одному місці, що дозволяє рівномірно розподілити завантаження мережевих сегментів і забезпечити централізоване управління всією серверної системою.
Серверна група забезпечується безперебійним живленням і працює за принципом дублювання серверів, що забезпечує роботу всієї серверної групи без перебоїв приблизно 98% часу.
Компютерна мережа університету організована і функціоує на основі стека протоколів TCP / IP.
Робочі місця користувачів - це компютери, що розташовані в компютерних та мультимедійних аудіторіях і в структурних підрозділах університету.
Мережа доступу в Інтернет підключена до провайдера «Віванет». Підключення організовано за допомогою оптичної лінії звязку міської. Взаємодія з мережею «Віванет» здійснюється через маршрутизатор Cisco 2621.
На маршрутизаторі встановлено програмний FireWall, що забезпечує захист мережі університету від несанкціонованого доступу. Сервери доступу до Інтернет розмежовують доступ користувачів локальної мережі університету до глобальної мережі.
Користувачі діляться на чотири категорії - ректорат, декани та завідувачі кафедр, співробітники університету, студенти. Для кожної категорії визначені свої параметри доступу до глобальної мережі.

1.4 Аналіз апаратного і програмного забезпечення, що використовується на підприємстві.

Апаратне забезпечення складається з серверів, комп’ютерів користувачів та мережевого устаткування.
У серверну групу входять сервера наступного призначення:
1) контролер домену - виконаний на основі операційної системи Windows 2000 Server - два сервери (основний і додатковий контролери);
2) сервера баз даних - СУБД MS SQL Server 2000 - два сервера (основний і резервний);
3) сервера доступу в Інтернет - FireWall і Proxy Server, виконані на основі операційної системи Linux - два сервера (основний і резервний);
4) поштовий сервер - виконаний на основі операційної системи Linux (CommuniGate) з системою захисту від вірусів і спаму - один сервер;
5) web-сервер - виконаний на основі операційної системи Windows Server 2000 (IIS 5.0) - один сервер;
6) система зберігання даних - виконана на основі спеціального обладнання фірми RaidTec SNAZ (сховище даних) з системою резервного копіювання. Використовується для резервного копіювання даних з усіх вищеописаних серверів.
На комп’ютерах користувачів (не старіше п’яти років) встановлені операційні системи Windows XP та Windows 7, офісні програми, різноманітні програмні додатки, що автоматизують робочі місця користувачів, а також різноманітні програмні середовища згідно навчального плану.
Корпоративна мережа вищого навчального закладу є найважливішою складовою загальної інформаційної системи. Вона повинна будуватися на базі найсучасніших мережевих технологій, бути модульною і масштабованою. Для ефективного управління мережею необхідно прагнути до централізації інформаційних ресурсів в рамках вузу. Розподіленість зазначених ресурсів по різних підрозділах може призвести до розривів інформаційних потоків.
Вищий навчальний заклад повинен володіти достатньою кількістю висококваліфікованих фахівців у галузі інформаційних технологій для ефективного управління та експлуатації мережі.

1.5 Склад і структура відділу, що являється безпосереднім об’єктом практики

Технологічна практика проходила в науково-методичному центрі університету.
Центр підпорядкований проректору з науково-педагогічної роботи, який здійснює загальне керівництво. Складовими підрозділами центру є відділи, які провадять роботу за такими напрямами:
 організаційно-аналітична робота;
 планування навчально-методичної роботи;
 впровадження електронних засобів навчання;
 робота з контролю якості навчального процесу
Організаційно-аналітичний відділ (начальник відділу: к.е.н., доцент Власюк Юлія Олександрівна):
 комплексний аналіз діяльності структурних підрозділів університету;
 розробка рекомендацій для покращення діяльності та загального рейтингу ТДАТУ серед аграрних навчальних закладів України;
 організація навчально-методичних конференцій, семінарів, нарад професорсько-викладацького складу університету;
 проведення зльотів студентів-відмінників;
 видання збірника навчально-методичних праць;
 організація роботи навчально-методичних комісій факультетів;
 організація роботи методичної ради університету.
Відділ контролю якості навчального процесу (начальник відділу: к.т.н., доцент Малюта Сергій Іванович):
 організація роботи методичної ради університету.
 організація роботи з виконання заходів щодо вдосконалення якості підготовки фахівців;
 керівництво розробкою положень, інструкцій з проведення перевірок навчального процесу;
 проведення внутрішнього аудиту на дотримання відповідностей у навчальному процесі;
 керівництво роботою комісій з перевірки якості навчального процесу;
 підтримка системи менеджменту якості ISO 9001:2008
Відділ електронних засобів навчання (начальник відділу: к.т.н., доцент Олексієнко В.О.):
 робота з навчально-інформаційним порталом ТДАТУ;
 керування ЕНК з дисциплін;
 незалежний замір знань студентів.

2. Опис техніки безпеки при усуненні несправностей пристроїв та вузлів обчислювальної техніки та периферійних пристроїв, пожежної безпеки, естетики

Кожен працівник під час роботи зобов’язаний:
 виконувати доручену роботу, передбачену трудовим договором і посадовою інструкцією;
 протягом усього робочого часу тримати в порядку й чистоті робоче місце;
 дотримуватися санітарних норм і режимів роботи й відпочинку, регламентованих перерв в роботі;
 тримати відкритими вентиляційні отвори, якими обладнані прилади;
 не захаращувати обладнання сторонніми предметами;
 не застосовувати відкритий вогонь;
 палити тільки у відведених місцях;
 не захаращувати запасних виходів і проходів, використовуваних для евакуації працівників.
Додаткові вимоги під час роботи з електроустаткуванням:
 забороняється користуватися несправними й саморобними електроприладами, залишати включене електрообладнання без нагляду, передавати електрообладнання особам, що не мають право працювати з ним, знімати засоби захисту, смикати за провід для відключення, тримати палець на вмикачі при переміщенні електрообладнання, натягати, перекручувати й перегинати кабель, ставити на кабель сторонні предмети, допускати торкання кабелю до гарячих або теплих предметів, робити розбирання або ремонт електрообладнання;
 працівник зобов’язаний виконувати з електрообладнанням тільки ту роботу, для якої воно призначене;
 якщо під час роботи виявиться несправність електрообладнання або працюючий з ним відчує хоча б слабку дію струму, робота повинна бути негайно припинена й несправне обладнання повинне бути передане для перевірки або ремонту;
 при перерві в роботі електрообладнання необхідно відключати;
 не дозволяється перемикати розйоми інтерфейсних кабелів периферійних пристроїв при включенему живленні, допускати потрапляння вологи на поверхню системного блоку (процесора), монітора, робочу поверхню клавіатури, дисководів, принтерів й іншого обладнання;
 працівник зобов’язаний відключити ПК від електромережі при виявленні несправності, під час чищення й збирання обладнання;
 у всіх випадках виявлення обриву проводів живлення, несправності заземлення, інших пошкоджень електрообладнання, інженерних комунікацій, негайно повідомити про аварійну ситуацію керівника.
Працівник при виявленні пожежі або ознак горіння (задимлення, запах гару, підвищення температури) зобов’язаний:
 негайно повідомити про це телефоном пожежно-рятувальну службу;
 вжити (за можливістю) заходів до евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;
 повідомити про пожежу керівника чи відповідну посадову особу та (або) чергового на об’єкті;
 у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо).

3. Короткий опис технічних характеристик основних компонентів ПК і експлуатаційних вимог до компоновки ПК

Основними компонентами, що входять до конфігурації основних типів компютерів, є:
 центральний процессор - електронний блок або інтегральна схема (мікропроцесор), виконуюча машинні інструкції (код програм), головна частина апаратного забезпечення компютера. Головними характеристиками ЦПУ є: тактова частота, продуктивність, енергоспоживання та архітектура (тип роз’єму, кількість ядер, тощо). Найбільш популярними сьогодні є процесори сімейства Intel Core i3 – i7, Intel Xeon, AMD A-Series, AMD FX-Series, AMD Phenom.
 материнська плата - складна багатошарова друкована плата, яка є основою побудови обчислювальної системи (компютера). Материнська плата обєднує багато важливих комплектуючих, вона створює архітектуру і продуктивність всього системного блоку. В якості основних частин материнська плата має розєм процесора, мікросхеми чіпсета, завантажувального ПЗУ, контролерів шин і інтерфейсів вводу-виводу і периферійних пристроїв. ОЗП у вигляді модулів памяті встановлюються в спеціально призначені розєми; в слоти розширення встановлюються карти розширення. Найбільш поширені сьогодні плати від виробників ASUS, HP, Gigabyte, Intel, MSI, Fujitsu, 3Q.
 оперативна память - память ЕОМ, призначена для зберігання коду та даних програм під час їх виконання. У сучасних компютерах оперативна память переважно представлена динамічною памяттю з довільним доступом. Головні характеристики памяті – це обєм, частота та тип. Основною оперативною памяттю для настільних компютерів сьогодні є память DDR3, вибір брендів величезний (наприклад: A-data, AMD, Apacer, Corsair, Crucial, Geil, GOODRAM, G.Skill, Hynix, Kingmax, Kingston, Mushkin, NCP, Patriot, PQI, PNY, Samsung / SEC, Silicon Power, Transcend)
 накопичувані на жорстких магнітних дисках - це основний пристрій для довготривалого збереження великих обємів даних та программ. Існує величезна кількість різноманітних моделей жорстких дисків багатьох фірм, таких як Seagate, Maxtor, Quantum, Fujitsu, IBM і т.д. Щоб забезпечити сумісність вінчестерів, розроблено стандарти на їх характеристики, які визначають номенклатуру зєднувальних провідників, їх розміщення в перехідних розємах, електричні параметри сигналів. Найпоширенішими нині є стандарти інтерфейсів IDE (Integrated Drive Electronics) або ATA та більш продуктивні EIDE (Enhanced IDE) і SCSI (Small Computer System Interface). Саме характеристики цих інтерфейсів, за допомогою яких вінчестери звязані з материнською платою, у значній мірі визначають продуктивність сучасних жорстких дисків. Серед інших параметрів, що впливають на швидкодію HDD слід відзначити такі, як швидкість обертання дисків, ємність кеш-памяті, середній час доступу;
 відеокарта чи відеоприскорювач - пристрій, призначений для обробки, генерації зображень з подальшим їх виведенням на екран периферійного пристрою. Відеокарта зазвичай є платою розширення (дискретна відеокарта) і вставляється у слот розширення, універсальний (PCI-Express, PCI, ISA, VLB, EISA, MCA) або спеціалізований (AGP), проте відеокарта може бути вбудованою (інтегрованою) у материнську плату (як у вигляді окремого елементу, так і в якості складової частини північного мосту чіпсету або центрального процесора). Сучасні відеокарти не обмежуються лише звичайним виведенням зображень, вони мають вбудований графічний мікропроцесор, котрий може проводити додаткову обробку, звільняючи від цих задач центральний процесор. Наприклад, усі сучасні відеокарти, що застосовують відеопроцесори AMD/ATi і NVIDIA підтримують OpenGL на апаратному рівні;
 звукова карта (звукова плата, аудіокарта) - додаткове обладнання персонального компютера, що дозволяє обробляти звук (виводити на акустичні системи й / або записувати). На момент появи звукові плати представляли собою окремі карти розширення, що встановлюються у відповідний слот. У сучасних материнських платах представлені у вигляді інтегрованого в материнську плату апаратного кодека (згідно специфікації Intel AC97 або Intel HD Audio);
 системний блок (корпус) - фізично являє собою шасі, яке наповнене апаратним забезпеченням для компоновки компютера. Він повинен забезпечувати охолодження всіх компонентів компютера і поглинати шум. Вибрати корпус для компютера можна за кількома параметрами: розмір (в корпусі більшого розміру краще і швидше відбувається охолодження компонентів системного блоку), форм-фактор (визначає максимальний розмір материнської плати), система охолодження, розєми на корпусі (на передній панелі корпусу повинні знаходитися 2 і більше USB-порту і входи для підключення навушників і мікрофону), наявність блоку живлення, матеріал і товщина корпусу (товщина корпусу має велике значення - тонкі корпуси (товщина 5 мм) забезпечують погану шумоізоляцію)
 периферійні пристрої: монітор, клавіатура, маніпулятор «миша», акустична система, web-камера та ін.

4. Перелік контрольно-вимірювальних пристроїв та електромонтажного інструменту, що використовується для проведення монтажу персональних комп’ютерів.

Для мондажу, демонтажу ПК, в загальному випадку, знадобляться наступні основні інструментальні засоби:
- Звичайні ручні інструменти (ключі, викрутки, пінцет і т. Д.);
- Інструментальні засоби для отпайки, припайки елементів схеми і монтажу.
Ручні інструменти для демонтажу / монтажу
1) 3/16 " торцевий ключ;
2) 1/4 " торцевий ключ;
3) 3-мм викрутка з хрестоподібним шліцом;
4) 3-мм шліцьова викрутка з плоским лезом;
5) 5-мм викрутка з хрестоподібним шліцом;
6) 5-мм викрутка з плоским лезом;
7) екстрактор для зняття мікросхем;
8) пінцет;
9) держатель елементів типу "кліщі";
10) бокорізи-гострогубці;
11) "оксамитовий" надфіль;
12) маленькі плоскогубці.
Для замірів рівнів напруг, струмів, опорів, спостереження осцилограм сигналів в контрольних точках, вимірювань параметрів електричних сигналів, можна використовувати звичайну, стандартну КІА, з характеристиками, відповідними вимірюваним сигналам і їх параметрами.
Її короткий перелік та призначення:
1) низьковольтний тестер (з напругою живлення не більше 1,5 В, але краще - цифровий мультиметр). Їм можна вимірювати потенціали , перевіряти цілісність ліній звязку в друкованих платах, визначати цілісність pn-переходів у напівпровідникових діодах і транзисторах, перевіряти справність резисторів і конденсаторів, вимірювати величини живлячої напруги і струми споживання.
2) звичайний осцилограф (сінхроскоп - для перегляду синхросигналов, сигналів інтервального таймера, циклів шини. Осцилограф допоможе розібратися в роботі схеми, що має дефекти типу замикання, що призводять до монтажного АБО (коли виходи двох або більше ІМС обєднуються замиканням в монтажі). У цьому випадку, якщо і не вдається переглянути осциллографом розгортку всієї послідовності імпульсів, можна помітити наявність імпульсів неправильною, урізаною амплітуди.
3) частотомер в діагностиці ПК застосовується рідко, і тільки для точного визначення частот задає генератора синхросигналов і таймерів. Частотоміри зазвичай мають досить низький вхідний опір і сильно навантажують досліджувану схему, тому до них додатково потрібні бестоковую вхідні адаптери на польових транзисторах, або, якщо вистачає чутливості частотоміра, використовувати індуктивну петлю звязку.

5. Опис послідовності монтажу та демонтажу персональних комп’ютерів. Опис послідовності встановлення системного програмного забезпечення

Для монтажу та демонтажу ПК потрібно мати конкретне технічне керівництво (User Manual) для даного РС. Це заощадить багато часу і дозволить уникнути помилок і привнесених несправностей.
Інструкція з демонтажу компютера, від початку до кінця складається з кінцевого числа операцій, що виконуються послідовно. Потрібно розбирати тільки те, що потрібно для виявлення дефекту, або ремонту несправної компоненти. Більш широкий демонтаж - не тільки марна трата часу, але й джерело нових несправностей.
Сучасна конструкція системного блоку проста. Якщо зняти з нього кришку корпусу, або бічні стінки відкриється доступ до його внутрішніх компонентів.
У машинах конструкції DeskTop (настільний, з горизонтальним розташуванням системної плати) потрібно відвернути гвинти ззаду системного блоку, а в конструкціях Tower - ззаду, або ззаду і збоку, і кришка знімається. На системній платі розміщені, і, в більшості своїй - припаяні, елементи обчислювача: CPU, FPU, модулі обрамлення мікропроцесора (Chip-Set). У спеціальних розємах - модулі памяті, а в панелях (Chip-Sockets) встановлюються іноді ІМС ROM BIOS, контролера клавіатури, CMOS-памяті.
Деякі елементи можуть зніматися і встановлюватися і без спеціального інструменту, за допомогою невеликої шліцьовій викрутки, хоча для полегшення зняття ІМС бажано мати спеціальний екстрактор, а для їх установки - спеціальне пристосування. Модулі памяті встановлюються руками в їх розєми під кутом, потім піднімаються до вертикального положення і автоматично закріплюються відповідними засувками. Всі інші компоненти (карти адаптерів розширення) просто встановлюються в слот розширення системної шини і закріплюються гвинтом.

Інші компоненти ПК, такі як дисководи HDD, CD-ROM, вдвигаются по напрямних в конструктивний блок і фіксуються засувками, або гвинтами на бічних сторонах системного блоку. Для їх зняття і установки іноді потрібно зняти лицьову панель, або лицьові накладки, які закріплюються пружинними фіксаторами.


6 Опис послідовності монтажу та налагодження локальної комп’ютерної мережі
Наявність локальної компютерної мережі на підприємстві або в офісі перетворилося з екзотики в необхідність. . Саме тому монтаж компютерних мереж (створення локальних мереж) проводиться практично у всіх установах і підприємствах, де встановлено більше одного персонального компютера. Монтаж локальної обчислювальної мережі (ЛОМ) - це сукупність цілого ряду робіт з встановлення та налаштування комунікаційного устаткування, а також пристосувань, необхідних для його нормального функціонування. Основна мета створення ЛВС - забезпечення обміну даними, а також спільного використання даних і апаратного оснащення (наприклад, офісних принтерів). Якщо монтаж компютерних мереж проведений правильно, то у користувачів зявляються широкі можливості:
1. Забезпечення командної роботи співробітників, які знаходяться віддалено, в різних кімнатах і навіть будівлях.
2. Узгоджена робота з кабельною системою (СКС),
3. Віддалене використання загальної інформації, без завантаження її на персональний компютер кожного робочого місця.
4. Спільна робота з периферійним обладнанням. Можна на декілька робочих станцій виділити один друкувальний пристрій і сканер. В результаті, грамотно проведений монтаж компютерних мереж заощадить значні кошти на закупівлю і поточне обслуговування всього периферійного обладнання.
5. Забезпечення порядку у веденні діловодства та жорсткий контроль доступу до даних, які зберігаються на серверах. Використання ЛВС значно полегшує облік документації, оскільки специфіка роботи мережі виключає втрату документів. Будь-який документ можна швидко знайти за його атрибутам (номеру, даті видання, назвою).
6. Організація єдиної політики безпеки на підприємстві або в офісі. За допомогою спеціальних налаштувань задаються рівні доступу до даних для кожного з співробітників. Така система ефективно контролюється адміністраторами і при необхідності може швидко змінюватися.
Послідовність монтажу компютерних мереж
1 Дослідження потреби замовника у функціональних можливостях мережі, а також максимальний можливий трафік.
2. Розробка декількох альтернативних проектів, з урахуванням особливостей обєкта, де проводиться установка. Надання їх замовнику, який вибирає найбільш підходящий за функціональними можливостями.
3. Фінансово-економічне обґрунтування вартості узгодженого проекту;
4. Усунення проблем, які можуть виникнути при установці мережі
5. Закладка можливостей модернізації мережі в майбутньому, коли кількість переданої інформації і потреба в трафіку збільшиться.
6. Затвердження переліку пристроїв, що використовуються для функціонування мережі, в тому числі накопичувачів інформації, пристроїв і систем її передачі;
7. Безпосередньо монтаж компютерних мереж, а при необхідності і прокладка силових магістралей для забезпечення апаратної частини електроенергією.
8. Запуск системи в експлуатацію, налагодження, настройка і тестування, виявлення та виправлення можливих неполадок.
9. Присвоєння унікальних імен, IP адрес для кожного мережевого пристрою в залежності від особливостей мережі, настройка домену, маски і шлюзу для виходу в Інтернет
Залежно від кількості компютерної техніки та завдань, виконуваних нею, різняться типи монтажу і налаштування ЛВС.
1. У невеликих офісах з кількістю персональних компютерів від 3 до 7 встановлюється мережа, в якій не використовується сервер. Вона дозволяє спільне використання периферійних пристроїв і баз даних. Інформаційний потік в такій мережі невисокий.
2. Для обєктів середніх розмірів, в яких встановлено не більше 15 ПК, проводиться монтаж локальних мереж зі спеціально відведеним сервером, який повязує всі пристрої мережі, що прискорює обробку інформації і розширює можливості по її зберіганню. Крім того, така мережа дозволяє проводити ефективну політику обліку та безпеки по кожній точці підключення.
3. Мережа з розділеними файловими та Інтернет серверами, дозволяє додатково до функцій, описаних в п.2, забезпечити і захистити безпечний доступ до Інтернету і, при необхідності, розмежувати доступ до ресурсів мережі в залежності від рівня користувачів.
4. У великих компаніях з кількістю ПК більше 20 одиниць, встановлюються мережі, в яких крім файлових та Інтернет використовуються SQL-сервери. Монтаж компютерної мережі такого типу робиться для оптимізації і забезпечення стабільної роботи складної системи мереж, забезпечуючи ефективний контроль трафіку і доступу до мережі Інтернет та інших зовнішніх ресурсів.
5. У компаніях з великими офісами і великою кількістю віддалених ПК встановлюються виділені файлові, Інтернет, SQL і Firewall-сервера. Установка Firewall-серверів потрібна для захисту інформації, що міститься на ресурсах офісу, яка може бути вкрадена або постраждати в результаті цілеспрямованих мережевих атак.
При проектуванні будь-якого з типів локальних мереж, стразу необхідно визначитися з їх стандартами. Вони повинні бути сумісні зі стандартами апаратної частини. Якщо цього не зробити, то домогтися ефективної роботи локальної мережі не вдасться. При заміні пристроїв потрібно дотримуватися того ж принципу стандартизації, інакше доведеться повністю міняти структуру мережі на обєкті. Саме правильна стандартизація мережі та апаратури дозволить оптимізувати витрати на їх пристрій. На сьогоднішній день є чимало варіантів вибору мережевих стандартів. Найбільш популярними, за рахунок високої надійності і продуктивності, вважаються стандарти Fast Ethernet і Ethernet, які до того ж сумісні практично з будь-яким обладнанням.


7 Опис способів діагностування устаткування ПК

Діагностика устаткування ПК має два аспекти: апаратний і програмний.
Апаратний аспект увазі використання апаратурних засобів діагностики - стандартної КІА, спеціальної КІА, сервісних плат, пристроїв і комплексів.
При апаратному методі діагностики, використовуються інструменти та прилади для вимірювань напруг, параметрів сигналів і логічних рівнів в схемах PC. Цей метод вимагає глибоких знань логіки роботи РС, мікросхемотехніки, радіоелектроніки, Ері і певних навичок роботи з сервісним тестовим обладнанням.
Слід зазначити, що чисто апаратна діагностика практично не зустрічається, хіба що при діагностиці з використанням словників несправностей або таблиць еталонних станів, та й то - симптоми, якими в цих випадках доводиться керуватися, вироблені або ОС, або тест-програмою, або мікропрограмним тестом, а це вже не чисто апаратна діагностика. Чисто апаратної можна вважати діагностику окремих вузлів ЕОМ, таких як ТЕЗ, які перевіряються не при автоматичному виконанні АПС перевірочних тестів, а при подачі тестують послідовностей на досліджуваний вузол безпосередньо від сервісного пристрої, наприклад УТК, або генератора стимулюючих впливів.
Програмний аспект діагностики увазі використання тестуючих програм різних класів: мікропрограмні тести, вбудовані тест-програми, зовнішні тест-програми загального застосування, нарешті, - зовнішні тест-програми поглибленого тестування. Сюди ж слід віднести і ті невеликі програми або приклади, які доводиться писати самим обслуговувача АПС, для конкретних випадків діагностики несправностей окремого вузла ЕОМ, ПЕОМ в конкретному режимі його роботи.
При програмному методі діагностики, велика частина діагностичних процедур покладається на діагностичні програмні засоби. Цей метод вимагає певних знань різних діагностичних програм, починаючи з POST-програми і закінчуючи програмними засобами поглибленої діагностики компонент ВС.
Проте, наскільки важко обійтися без програмних засобів діагностики, настільки й неможливо точно визначити місце несправності з точністю до компоненти схеми (ІМС БІС, конкретного ЕРЕ), або до конкретного ланцюга, без застосування апаратних засобів діагностики (осцилографа, мультиметра і т. д.).

© Copyright 2012-2019, Все права защищены.