ЗАКОН ПРО ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ

Лабораторная работа по предмету «Экономика»
Информация о работе
  • Тема: ЗАКОН ПРО ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ
  • Количество скачиваний: 0
  • Тип: Лабораторная работа
  • Предмет: Экономика
  • Количество страниц: 10
  • Язык работы: українська мова (Украинский)
  • Дата загрузки: 2015-01-16 05:40:40
  • Размер файла: 30.23 кб
Помогла работа? Поделись ссылкой
Ссылка на страницу (выберите нужный вариант)
  • ЗАКОН ПРО ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ [Электронный ресурс]. – URL: https://www.sesiya.ru/laboratornaya-rabota/ekonomika/1277-zakon-pro-zahist-prav-spojivach%D1%96v/ (дата обращения: 12.04.2021).
  • ЗАКОН ПРО ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ // https://www.sesiya.ru/laboratornaya-rabota/ekonomika/1277-zakon-pro-zahist-prav-spojivach%D1%96v/.
Есть ненужная работа?

Добавь её на сайт, помоги студентам и школьникам выполнять работы самостоятельно

добавить работу
Обратиться за помощью в подготовке работы

Заполнение формы не обязывает Вас к заказу

Информация о документе

Документ предоставляется как есть, мы не несем ответственности, за правильность представленной в нём информации. Используя информацию для подготовки своей работы необходимо помнить, что текст работы может быть устаревшим, работа может не пройти проверку на заимствования.

Если Вы являетесь автором текста представленного на данной странице и не хотите чтобы он был размешён на нашем сайте напишите об этом перейдя по ссылке: «Правообладателям»

Можно ли скачать документ с работой

Да, скачать документ можно бесплатно, без регистрации перейдя по ссылке:

Міністерство освіти і науки України національного університету імені Івана Огієнка економічного факультету
ЗАКОН ПРО ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ
Виконала: Сулятицька Інна
Перевірила: Розумовська О.Б

Кам’янець-Подільський 2014р
Зміст
Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 3
Стаття 1. Визначення термінів 3
Стаття 2. Законодавство про захист прав споживачів 6
Стаття 3. Міжнародні договори 6
Розділ II ПРАВА СПОЖИВАЧІВ ТА ЇХ ЗАХИСТ 6
Стаття 4. Права та обовязки споживачів 6
Стаття 5. Захист прав споживачів 8
Стаття 6. Право споживача на належну якість продукції 8
Стаття 7. Гарантійні зобовязання 9

ЗАКОН ПРО ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ
Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) безпека продукції - відсутність будь-якого ризику для
життя, здоровя, майна споживача і навколишнього природного
середовища при звичайних умовах використання, зберігання,
транспортування, виготовлення і утилізації продукції;

2) введення продукції в обіг - дії субєкта господарювання,
спрямовані на виготовлення або ввезення на митну територію України
продукції з подальшою самостійною або опосередкованою реалізацією
на території України;

3) виконавець - субєкт господарювання, який виконує роботи
або надає послуги;

4) виробник - субєкт господарювання, який: виробляє товар
або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення
такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на
упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються
споживачеві, своє найменування (імя), торговельну марку або інший
елемент, який ідентифікує такого субєкта господарювання; або
імпортує товар;

5) гарантійний строк - строк, протягом якого виробник
(продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе
зобовязання про здійснення безоплатного ремонту або заміни
відповідної продукції у звязку з введенням її в обіг;

6) офісне приміщення - будь-яке приміщення (будівля тощо), в
якому знаходиться субєкт господарювання або його філія, або його
структурний підрозділ, або представництво;

7) договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і
продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за
яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного
правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком,
квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий
документ);

8) договір, укладений на відстані, - договір, укладений
продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів
дистанційного звязку;

9) договір, укладений поза торговельними або офісними
приміщеннями, - договір, укладений із споживачем особисто в місці,
іншому ніж торговельні або офісні приміщення продавця;

10) електронне повідомлення - інформація, надана споживачу
через телекомунікаційні мережі, яка може бути у будь-який спосіб
відтворена або збережена споживачем в електронному вигляді;

11) засоби дистанційного звязку - телекомунікаційні мережі,
поштовий звязок, телебачення, інформаційні мережі, зокрема
Інтернет, які можуть використовуватися для укладення договорів на
відстані;

12) істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи
недопустимим використання товару відповідно до його цільового
призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після
його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин
і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:

а) він взагалі не може бути усунутий;

б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних
днів;

в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором;

13) належна якість товару, роботи або послуги - властивість
продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії
продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та
умовам договору із споживачем;

14) нечесна підприємницька практика - будь-яка підприємницька
діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та
іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну
поведінку споживача щодо продукції;

15) недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам
нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам
договорів або вимогам, що предявляються до неї, а також
інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем,
продавцем);

16) нормативний документ - цей термін застосовується у
значенні, визначеному Законом України "Про стандартизацію"
( 2408-14 );

17) послуга - діяльність виконавця з надання (передачі)
споживачеві певного визначеного договором матеріального чи
нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним
замовленням споживача для задоволення його особистих потреб;

18) продавець - субєкт господарювання, який згідно з
договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до
реалізації;

19) продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що
виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення
суспільних потреб;

20) реалізація - діяльність субєктів господарювання з
продажу товарів (робіт, послуг);

21) робота - діяльність виконавця, результатом якої є
виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним
замовленням споживача для задоволення його особистих потреб;

22) споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє,
використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для
особистих потреб, безпосередньо не повязаних з підприємницькою
діяльністю або виконанням обовязків найманого працівника;

23) споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем
(банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання
продукції;

24) строк (термін) придатності - строк (термін), визначений
нормативно-правовими актами, нормативними документами, умовами
договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов
зберігання та/або експлуатації чи споживання продукції її якісні
показники і показники безпеки повинні відповідати вимогам
нормативно-правових актів, нормативних документів та умовам
договору;

25) строк служби - календарний строк використання продукції
за призначенням, починаючи від введення в обіг чи після ремонту,
протягом якого виробник (виконавець) гарантує її безпеку та несе
відповідальність за істотні недоліки, що виникли з його вини;

26) торговельне приміщення - майновий комплекс, який займає
окрему споруду (офісне приміщення) або який розміщено у спеціально
призначеній та обладнаній для торгівлі споруді, де субєкт
господарювання здійснює діяльність з реалізації товару;

27) фальсифікована продукція - продукція, виготовлена з
порушенням технології або неправомірним використанням знака для
товарів та послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього
оформлення, а так само неправомірним відтворенням товару іншої
особи.

Стаття 2. Законодавство про захист прав споживачів
1. Законодавство про захист прав споживачів складається з
цього Закону, Цивільного кодексу України ( 435-15 ),
Господарського кодексу України ( 436-15 ) та інших
нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав
споживачів.

Стаття 3. Міжнародні договори
1. Якщо міжнародним договором, згода на обовязковість якого
надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж
передбачені законодавством України про захист прав споживачів,
застосовуються правила міжнародного договору.

Розділ II ПРАВА СПОЖИВАЧІВ ТА ЇХ ЗАХИСТ
Стаття 4. Права та обовязки споживачів
1. Споживачі під час придбання, замовлення або використання
продукції, яка реалізується на території України, для задоволення
своїх особистих потреб мають право на:

1) захист своїх прав державою;

2) належну якість продукції та обслуговування;

3) безпеку продукції;

4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію
про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її
виробника (виконавця, продавця);

5) відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи
фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а
також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної
небезпечною для життя і здоровя людей продукцією у випадках,
передбачених законодавством;

6) звернення до суду та інших уповноважених органів державної
влади за захистом порушених прав;

7) обєднання в громадські організації споживачів (обєднання
споживачів).

2. Споживачі також мають інші права, встановлені
законодавством про захист прав споживачів.

3. Споживачі зобовязані:

1) перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з
правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником
(продавцем, виконавцем) документації на товар;

2) в разі необхідності розяснення умов та правил
використання товару - до початку використання товару звернутися за
розясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої
вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх
функції;

3) користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням
та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених
виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації;

4) з метою запобігання негативним для споживача наслідкам
використання товару - застосовувати передбачені виробником в
товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною
документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких
правил в документації - дотримуватися звичайних розумних заходів
безпеки, встановлених для товарів такого роду.

Стаття 5. Захист прав споживачів
1. Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає
можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і
кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час
придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і
гарантує придбання або одержання продукції іншими законними
способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для
підтримання здоровя і життєдіяльності.

2. Держава створює умови для здобуття споживачами потрібних
знань з питань реалізації їх прав.

3. Захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений
центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів
та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки
Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що
здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші
органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із
законодавством, а також суди.

Стаття 6. Право споживача на належну якість продукції
1. Продавець (виробник, виконавець) зобовязаний передати
споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію
про цю продукцію.

2. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача
зобовязаний надати йому документи, які підтверджують належну
якість продукції.

3. Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоровя і
майна споживачів, а також навколишнього природного середовища
встановлюються нормативними документами.

Щодо окремих груп продукції зазначені вимоги встановлюються
законами та іншими нормативно-правовими актами.

На товари, що ввозяться на територію України, повинен бути
передбачений законодавством документ, який підтверджує їх належну
якість.

4. Забороняється введення в обіг фальсифікованої продукції.

5. Виробник (виконавець) зобовязаний забезпечити
використання продукції за призначенням протягом строку її служби,
передбаченого нормативним документом або встановленого ним за
домовленістю із споживачем, а в разі відсутності такого строку -
протягом десяти років.

Виробник (виконавець) зобовязаний забезпечити технічне
обслуговування та гарантійний ремонт продукції, а також її випуск
і поставку для підприємств, що здійснюють технічне обслуговування
та ремонт, у необхідному обсязі та асортименті запасних частин
протягом усього строку її виробництва, а після зняття з
виробництва - протягом строку служби, в разі відсутності такого
строку - протягом десяти років.

6. Реалізація інтересів споживачів у встановленні вимог до
належної якості продукції забезпечується правом участі споживачів
та їх обєднань у розробленні нормативних документів згідно із
законодавством.

Стаття 7. Гарантійні зобовязання
1. Виробник (виконавець) забезпечує належну роботу
(застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих
виробів, протягом гарантійного строку, встановленого
нормативно-правовими актами, нормативними документами чи
договором.

Гарантійний строк на комплектуючі вироби повинен бути не
менший, ніж гарантійний строк на основний виріб, якщо інше не
передбачено нормативно-правовими актами, нормативними документами
чи договором.

2. Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або
на етикетці чи в будь-якому іншому документі, що додається до
продукції.

Гарантійні зобовязання у будь-якому випадку включають також
будь-які зобовязання виробника (виконавця) або продавця,
передбачені рекламою.

3. Для продукції, споживчі властивості якої можуть з часом
погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоровя, майна
споживачів і навколишнього природного середовища, встановлюється
строк придатності, який зазначається на етикетках, упаковці або в
інших документах, що додаються до неї при продажу, і який
вважається гарантійним строком.

Строк придатності обчислюється починаючи від дати
виготовлення, яка також зазначається на етикетці або в інших
документах, і визначається або часом, протягом якого товар є
придатним для використання, або датою, до настання якої товар є
придатним для використання.

Продаж товарів, на яких строк придатності не зазначено або
зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також
товарів, строк придатності яких минув, забороняється.

На сезонні товари (одяг, хутряні та інші вироби) гарантійний
строк обчислюється з початку відповідного сезону ( 172-94-п ), що
встановлюється Кабінетом Міністрів України.

4. У разі продажу товарів за зразками, поштою, а також у
випадках, коли час укладення договору купівлі-продажу і час
передачі товару споживачеві не збігаються, гарантійний строк
обчислюється починаючи від дня передачі товару споживачеві, а якщо
товар потребує спеціальної установки (підключення) чи складення -
від дня їх здійснення, а якщо день передачі, установки
(підключення) чи складення товару, а також передачі нерухомого
майна встановити неможливо або якщо майно перебувало у споживача
до укладення договору купівлі-продажу, - від дня укладення
договору купівлі-продажу.

5. Стосовно продукції, на яку гарантійні строки або строк
придатності не встановлено, споживач має право предявити продавцю
(виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було
виявлено протягом двох років, а стосовно обєкта будівництва - не
пізніше десяти років від дня передачі їх споживачеві.

6. При виконанні гарантійного ремонту гарантійний строк
збільшується на час перебування продукції в ремонті.

Зазначений час обчислюється від дня, коли споживач звернувся
з вимогою про усунення недоліків.

7. При обміні товару його гарантійний строк обчислюється
заново від дня обміну.

8. Гарантійне зобовязання припиняється на загальних
підставах, передбачених Цивільним кодексом України ( 435-15 ).

9. Гарантійне зобовязання не припиняється у разі
неможливості виконання такого зобовязання з причини відсутності
необхідних для його виконання матеріалів, комплектуючих або
запасних частин.