Релігійний світогляд. Релігія та філософія

Статьи по предмету «Философия»
Информация о работе
  • Тема: Релігійний світогляд. Релігія та філософія
  • Количество скачиваний: 1
  • Тип: Статьи
  • Предмет: Философия
  • Количество страниц: 2
  • Язык работы: українська мова (Украинский)
  • Дата загрузки: 2014-06-22 22:57:58
  • Размер файла: 15.98 кб
Помогла работа? Поделись ссылкой
Информация о документе

Документ предоставляется как есть, мы не несем ответственности, за правильность представленной в нём информации. Используя информацию для подготовки своей работы необходимо помнить, что текст работы может быть устаревшим, работа может не пройти проверку на заимствования.

Если Вы являетесь автором текста представленного на данной странице и не хотите чтобы он был размешён на нашем сайте напишите об этом перейдя по ссылке: «Правообладателям»

Можно ли скачать документ с работой

Да, скачать документ можно бесплатно, без регистрации перейдя по ссылке:

5. Релігійний світогляд. Релігія та філософія

Філософія та релігія прагнуть відповісти на питання про місце людини у світі про стосунки людини зі світом. Їх цікавлять питання „що є добро?”, „що є зло?”, „де джерела добра та зла?”, „як досягти досконалості?”. Як і релігії, філософії властиве трансцендування, тобто вихід за межі можливого досвіду, за межі розумного. Але між ними є відмінності. Релігія – прояв масової свідомості, філософія – хоч і властива у певному розумінні кожному за нас, але все ж є свідомістю теоретичною, елітарною. Релігія вимагає віри, а філософія свої істини доводить, апелюючи до розуму. Віра не прагне доказів, вона нечутлива до коливань і не змінюється під впливом аргументів, на відміну від знання, що рухається та видозмінюється під впливом доказів. Філософія вітає відкриття як рушійну силу, релігія ж відсторонюється та осуджує відкриття як силу, що здатна не змінити, але похитнути віру.
Релігія є більш пізньою та зрілою формою світогляду людства, а тому і більш дослідженою. В ній буття осягається іншими, ніж у міфі засобами. В релігійній свідомості вже чітко розділяються субєкт і обєкт, а отже, долається характерна для міфу неподільність людини й природи і закладаються основи проблематики, яка стане специфічною для філософії. В релігії ідея відділяється від матерії і навіть про¬тиставляється їй. Світ роздвоюється на духовний та тілесний, земний і небесний, природний і надприродний, до того ж земний починає розглядатися як наслідок надприродного. Міфоло¬гічні ж персонажі (а в пізніх міфах "язицьких релігіях" і боги) живуть у феноменальному світі (на горі Олімп, на горі Меру тощо).
У релігії виникає зовсім інший, ноуменальний світ, недоступний органам чуттів і розуму, а тому в обєкти надприродного світу треба вірити. Віра і виступає головним способом осягнення буття. Релігія постулює світ ідеальних сутностей, що у практичному плані веде до обґрунтування пріоритету духу над тілом, необхідності турботи про душу з усіма наслідками для способу життя віруючих, які звідси ви-пливають і звязок із богом через культ та релігійну організацію (церк¬ву) є критерієм наявності релігійного світогляду і належності до пев¬ної конфесії.
Другою особливістю релігійного світогляду є його практичність, оскільки віра без справ мертва. А в звязку з цим віра в бога та надпри-родний світ взагалі викликає своєрідний ентузіазм, тобто життєву енер¬гію, яка надає розумінню цього світу життєвого характеру. Релігію творить народ, він є і субєктом і обєктом релігійної творчості, яка в історії виступала джерелом потужних зрушень у суспільстві. В релігії поряд із світовідчуттям добре розвинене світорозуміння, тобто є релігійна ідея, яка обґрунтовується теологами. Але в тому й полягає особливість і привабливість релігійного світогляду, що в ньому ідея пройнята своє-рідно екзальтованим почуттям, вона переживається і підживлює віру. Якщо для міфу головним є обґрунтування звязку індивіда з родом, то для релігії - досягнення єдності з Богом як втіленням святості та абсолютною цінністю.
Проблема співвідношення філософії і теології виникла в перші століття існування християнства і невтратила своєї актуальності до наших днів. Відмінність філософії від теології, на думку релігійних філософів, полягає в тому, що філософія не в змозі осягнути істини одкровення, недосяжні для людського розуму. З огляду на це основне своє завдання всі релігійно-філософські течії вбачають у доведенні необхідності, корисності, загальної значущості релігії для людини. Головне питання релігійної філософії – це питання про ставлення Бога до створеного ним світу та до людини і ставлення людини до Бога.
Релігійна філософія дає своє вирішення онтологічних(про буття), гносеологічних (закономірності процесу пізнання), космологічних, соціальних та інших проблем. В основі релігійно-філософської онтології лежить вчення про Бога та доведення раціональності чи ірраціональності його буття. Для релігійно-філософської гносеології характерне роздвоєння обєктів на природні та надприродні. Основою пізнання вважається одкровення, зафіксоване в системі догматів. Завдання ж філософії і науки – допомогти людині наблизитись до одкровення для укріплення віри.У релігійній філософії яскраво виражається теологічне вирішення соціальних проблем. Як правило, вся система суспільних відносин тлумачиться з позицій провіденціалізму (теологічна концепція історії як промислу Божого) і зводиться до божественної доцільності.Релігійна філософія представлена різними течіями, які мають спільні риси та ознаки. Проте різні церкви кладуть в основу своїх вчень різні філософські ідеї.