Поняття «свiту» та «свiтогляду»

Статьи по предмету «Философия»
Информация о работе
  • Тема: Поняття «свiту» та «свiтогляду»
  • Количество скачиваний: 1
  • Тип: Статьи
  • Предмет: Философия
  • Количество страниц: 1
  • Язык работы: українська мова (Украинский)
  • Дата загрузки: 2014-06-22 18:25:59
  • Размер файла: 13.14 кб
Помогла работа? Поделись ссылкой
Информация о документе

Документ предоставляется как есть, мы не несем ответственности, за правильность представленной в нём информации. Используя информацию для подготовки своей работы необходимо помнить, что текст работы может быть устаревшим, работа может не пройти проверку на заимствования.

Если Вы являетесь автором текста представленного на данной странице и не хотите чтобы он был размешён на нашем сайте напишите об этом перейдя по ссылке: «Правообладателям»

Можно ли скачать документ с работой

Да, скачать документ можно бесплатно, без регистрации перейдя по ссылке:

1.Поняття «світу» та «світогляду».
СВІТ(осмислений спектр дійсності) — це вся нескінченна й невичерпна дійсність (відома й ще невідома нам) у всій різноманітності речей і явищ, систем і процесів з усіма їхніми звязками й відношеннями. Інакше кажучи, світ — це цілісна сукупність усього існуючого (того, що має своє буття).
Давньогрецькі філософи розуміли світ як космос ("прикраса", "краса", "вбрання", а також "лад", "порядок", "устрій" і, нарешті, "світ", "всесвіт"). Так, Геракліт (VI-V ст. до н. е.) писав: "Цей космос, той же самий для всіх, не створив ніхто з богів, ні з людей, але він завжди був, є і буде вічно живим вогнем, що іноді розгорається, а іноді згасає".
Рівнозначним (чи майже таким) поняттю "космос" є поняття "Всесвіт", хоча кожне з них має свій смисловий відтінок. Поняття "космос", акцентує увагу на такій ознаці світу, як системність, упорядкованість, закономірність, а поняття "Всесвіт" — на охопленні всього реально існуючого, тобто "всього світу". Обидва ці поняття належать насамперед до великого, позаземного світу, а наш безпосередньо близький, земний світ розглядається як частка безмежного Всесвіту.
Кожна нова картина світу зберігає попередні наукові уявлення, які були підтверджені, але переосмислює їх, уточнює, доповнює, розширює, поглиблює, збагачує і в цілому виражає вищий рівень знання, його нову якість.
Світогляд - це система уявлень людини про світ, місце людини у світі, відношення людини до світу, та до самої себе. Світогляд містить знання, переконання, цінності, ідеали, організовані в єдину систему, центром якої завжди виступають уявлення людини про себе.
Світогляд – це комплексна ітеративна форма свідомості, що представляє собою сукупність переконань, оцінок, принципів, які визначають найзагальніше бачення розуміння світу і місце людини в ньому, а також життєві позиції.
Світогляд: знання, цінності, ідеали та норми.
Формується з відчуття, почуття, розум.
Найперші поняття про світ існували як світогляд, який формувався міфом.
Філософія, міфологія і релігія виступають як способи розуміння світу в цілісності, розглядають найбільш загальні проблеми походження і устрою світу, співвідношення світу і людини, ролі людини і сенсу її життя, тобто вони є засобами формування і одночасно формами світогляду.
Світогляд—є сукупністю цілісних уявлень про світ та місце людини в цьому світі. Це внутрішня робота і самоздобуття. Формується не тільки світогляд, а й особистість з її переконаннями та життєвими установками, а тому світогляд може мати місце лише там, де є “само”, тобто самоздобуття, самовиховання, саморозвиток, самовдосконалення, самоосвіта, самообмеження.
Запровадив цей термін Кант – як активне самовизначення людини в світі, яка шукає шляхи від ідеї до дії. За невідповідності між думкою та дією починається глибинна криза існуючих світоглядних цінностей. Тоді постає проблема розробки нових цінностей і світогляду. Без цього суспільство не може функціонувати, оскільки світогляд є формою його суспільної самосвідомості, через яку суб’єкт усвідомлює свою соціальну сутність і оцінює свою духовно-практичну діяльність.
Світогляд — інтегральне духовне утворення, яке спонукає до практичної дії, до певного способу життя та думки. У структурному плані прийнято виділяти в ньому світовідчуття, світосприйняття та світорозуміння. Емоційні та інтелектуальні почуття й розуміння як компоненти людської суб’єктивності по-різному представлені у різних світоглядних системах і спричинюють їхню різноманітність. У міфології, наприклад, світовідчуття переважає над розумінням, а в філософії — навпаки.
Будь-який світогляд об’єднує наявність переконання.
Світогляд за самою своєю суттю є універсальним, оскільки інтегрує знання і почуття у переконання, а також практичним, оскільки орієнтує на вирішення найважливіших проблем людського існування, виражає імперативи поведінки людини та сенс її життя. В цьому і полягає функціональне призначення світогляду.