Зміст
- Характеристика підприємства та його структура..…………………………….
- Аналіз роботи АТП………………………………………………………………
- Аналіз стану аварійності АТП………………………………………………….
- Основні заходи по безпеці дорожнього руху і попередженню ДТП…………
- Заповнення товаротранспортної накладної на шляху доставки вантажу……
- Заповнення товаротранспортної накладної у вантажоодержувача…………..
- Посадова інструкція змінного диспетчера……………………………………..
- Службова посадова інструкція старшого диспетчера………………………..
- Основні заходи з економії паливно-мастильних матеріалів………………….
- Договір на перевезення вантажу………………………………………………
- Основні функції служби експлуатації. ……………………………………….
- Облік обсягів вантажних перевезень………………………………………….
- Заповнення подорожнього листа типової форми №2………………………..
- Заходи з охорони навколишнього середовища. ……………………………..
- Складання розкладу руху і графіків руху автомобіля. ………………………
- Використання сучасних технологій обробки інформації, засобів зв’язку і управління на підприємстві …………………………………………………….
Перелік посилань ……………………………………………………………..
Додатки
1.1 Характеристика підприємства
ТОВ АПФ "Весна" розташоване в Тернопільській обл., Тернопільського району в селі Ангелівка та засноване самостійною юридичною особою.
АПФ "Весна" займається вирощуванням зернових культур. А також внутрішніми перевезеннями вантажів. Спеціалізуються на перевезеннях певного роду вантажу, який складає 80% зернових (пшениця, жито, ячмінь), а також 30 % баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів. Це дозволяє використовувати певний тип спеціалізованого рухомого складу і отримувати економічний ефект за рахунок поліпшення його використання, підвищення збереження вантажу.
Свою роботу агро-промислова фірма "Весна" розпочала у 1999 р. На балансі підприємства числяться 142 особи з яких, жінок становить 40 %. На території знаходиться ремонтна зона, автомийка, зерносховище, cтолярний цех, водойма.
1.2 Структура підприємства
АПФ "Весна" організація, що здійснює перевезення автомобільним транспортом, а також заготовляє зернові, баштанні культури. Крім цього вирощує овочі, коренеплоди і бульбоплоїди.
З інших напрямків присутнє вирощування зерняткових і кісточкових фруктів, виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів, прісноводне рибальство.
Основними завданнями автотранспортного підприємства є:
- організація і виконання перевезень відповідно до плану і завданнями;
- зберігання, технічне обслуговування та ремонт сільськогосподарських машин,тракторів,комбайнів.
- матеріально-технічне постачання фермерського господарства;
- підбір, розстановка і підвищення кваліфікації персоналу;
- організація праці, планування та облік виробничо-фінансової діяльності.
Виходячи із вищевказаних завдань технічна служба має право контролювати технічний стан рухомого складу, знімати його з експлуатації, планувати і проводити профілактичні і ремонтні роботи.
Здійснення перевезень вантажів неможливе без чіткого оперативного керівництва, особливо це стосується регулярних масових перевезень. При цьому здійснюється визначення завдання водіям на різних маршрутах, оперативне регулювання всіх недоліків. Диспетчерське керівництво здійснюється службою організації перевезень, яка в регулюванні виробничого процесу виконує наступні завдання:
- Прийом заявок і замовлень на перевезення вантажів;
- Розробка раціональних маршрутів перевезень вантажів;
- Організація і проведення випуску рухомого складу на лінії;
- Керівництво за роботою автомобілів на лінії;
- Надання технічної допомоги на лінії.
- Аналіз роботи АТП
Основною метою підприємства в більшості випадків є отримання максимально можливого прибутку від реалізації продукції. У сьогоднішніх умовах жорсткої конкуренції практично на всіх ринках питання реалізації стоять на першому місці. Основне призначення підприємства складається у випуску продукції (робіт, послуг), що задовольняє певні суспільні потреби. Успішна діяльність господарюючого суб'єкта залежить від того, наскільки ретельно вивчені і визначені рівень, характер, структура попиту і тенденції його зміни.
Під час перебування на практиці в АПФ "Весна", я проаналізував роботу підприємства за місяць. Автотранспортне підприємство має досконалу матеріально-технічну базу. Для виконання вантажних перевезень підприємство має відповідний рухомий склад.
3. Аналіз стану аварійності в АТП
Підприємство приділяє велику увагу до автомобілів, які виїжджають на маршрут, тому за роки праці підприємства ДТП є дуже рідким явищем. Протягом останнього року ДТП виявлено не було. Але зареєстровані випадки порушення за перевищення швидкості.
4. Основні заходи по безпеці дорожнього руху та попередження дорожньо-транспортних пригод
Основними заходами по безпеці дорожнього руху на маршрутах передбачається:
- регламентування швидкості руху згідно до категорій, умов експлуатації та дотримання “ Правил дорожнього руху “;
- розробка раціональних маршрутів руху, які передбачають урахування дорожніх умов з видом рухомого складу та під’їзду до пунктів відправлення та призначення;
- вказування основних знаків дорожньої безпеки на маршрутах;
- проведення інструктажу з водіями при зміні погодних умов та дорожньої обстановки з відміткою у подорожньому листі.
Заходи по охороні праці і техніці безпеки забезпечують безпеку роботи водія на маршруті під час роботи та проведені навантажувально-розвантажувальних робіт. Водій в обов’язковому порядку проходить перед рейсовий медичний контроль в медслужбі підприємства (йому вимірюють тиск, перевіряють роботу серця та ін.) з відміткою в подорожньому листі про допуск до роботи. При наявності будь-якої хвороби його не допускають до роботи і на даний маршрут дають підмінного водія, який пройшовши медичну комісію може виїхати на лінію. Автомобіль при виїзді з АТП повинен пройти технічний огляд механіком по випуску (перевірку вузлів і агрегатів, які впливають на безпеку руху, його укомплектованість).
Перед одержанням подорожнього листа водій проходить інструктаж про особливості перевезеного вантажу, стан дорожньо-кліматичних умов на маршруті, дотримання швидкості руху, дистанції, інтервалу, вплив цих факторів на динамічній та стабілізуючі характеристики транспортного засобу і керування ним. Автомобіль повинен бути оснащений засобами пожежегасіння та надання першої медичної допомоги. Про всі порушення в процесі експлуатації рухомого складу на лінії зазначається в подорожньому листі в графі “ Особливі відмітки “.
Технічні вимоги щодо безпеки перевезень.
Автомобілі, а також напівпричепи, повинні мати шини з глибиною протектора не менше 1,6 мм, обов’язково повинен бути задній протиударний пристрій, а також бокові захисні направляючі. Автомобілі повинні бути обладнанні попереджувальним сигналом про небезпеку і червоним попереджуючим трикутником , повинні використовувати тахограф. Автомобілі повинні обладнуватися анти блокувальними гальмами, підсилювачем рульового управління на повинні відповідати вимогам стосовно випробувань на автошляхах, також повинні мати два проти відкотні упори, буксир.
Забезпечення пожежної безпеки – невід’ємна частина державної діяльності підприємства,щодо охорони життя та здоров’я людей, національного багатства та навколишнього середовища. Згідно діючого законодавства відповідальність за утримання промислового підприємства у належному протипожежному стані покладається безпосередньо на керівника (власника). При експлуатації рухомого складу на лінії, найбільш можливими причинами виникнення пожежі є: несправність системи електропостачання автомобіля, негерметичність трубопроводів системи подачі палива, накопичення на двигуні моторної оливи. При ремонті автомобілів та підготовці до експлуатації в зимовий період причиною пожежі може бути:
- куріння приремонті та огляді системи живлення автомобіля;
- застосування відкритого вогню для підігріву двигуна.
Для забезпечення пожежної безпеки при роботі на маршрутах, всі автомобілі повинні бути укомплектовані протипожежними засобами – переносними вогнегасниками типу ОПУ-2 , ОП-5 , ОП-2 , які повинні бути перевірені в органах пожежонагляду. Вогнегасники повинні бути в кабіні водія на зручному місці для використання. Водію забороняється відпочивати в кабіні автомобіля при працюючому двигуні. Всі працівники АТП повинні знати, що територія даного підприємства, і розташовані там ремонтні майстерні, є об’єктами підвищеної небезпеки, та суворо дотримуватися правил пожежної безпеки.
Всі водії в обов’язковому порядку проходять такі інструктажі :
- первинний протипожежний, при прийомі на роботу;
- на робочому місці вторинний, безпосередньо,що стосується експлуатації автомобіля;
- Ввідний – проводиться з водіями при прийнятті на роботу;
- Первинний інструктаж - проводиться з водіями, безпосередньо, на робочому місці;
- Повторний – проводиться на робочому місці через певний термін після проведення первинного;
- Позаплановий проводиться при введенні в експлуатацію нового обладнання;
- Цільовий інструктаж – проводиться при виконанні разових робіт.
Також одним із обов’язкових є перед рейсовий інструктаж, який проводиться з водіями які відправляються в рейс. Всі інструктажі проводить інженер по безпеці руху і охорони праці, і вони обов’язково реєструються у журналі інструктажів. Згідно статті 44 Закону України “Про Охорону праці “ за порушення правил охорони праці наступає відповідальність ( адміністративна, дисциплінарна, матеріальна чи кримінальна).
5. Заповненнятоваротранспортної накладної на шляху доставки вантажу
Товарно-транспортна накладна (ТТН) — це основний документ на вантаж, що повинен оформлятися при здійсненні вантажних автоперевезень. Одночасно з цим ТТН виступає первинним документом бухгалтерського обліку.
При перевезенні вантажів автомобільним транспортом обов'язковим є оформлення товарно-транспортної накладної незалежно від умов оплати за роботу автомобіля, умов перевезення вантажів (як на комерційних засадах, так і для власних потреб), а також видів перевезень. Товарно-транспортна накладна додається до подорожнього листа.У міжнародному сполученні використовується товарно-транспортна накладна типової форми № СMR.
ТТН є основним первинним документом, на підставі якого відбувається списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України, а також для їх складського, оперативного та бухгалтерського обліку.
ТТН оформляється вантажовідправником на кожну поїздку автомобіля і для кожного вантажоодержувача окремо.
Юридична або фізична особа, яка надає перевізнику вантаж для його відправлення у визначене договором місце (далі – Вантажовідправник) виписує ТТН у чотирьох примірниках.
Перший примірник залишається у вантажовідправника та є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей, другий примірник передається внтажоодержувачу та є підставою для оприбуткування ТМЦ.
Третій та четвертий примірники водій завіряє у вантажоодержувача (останній має поставити підпис і печатку) та повертає їх перевізнику. Перевізник у свою чергу для виконання розрахунків із замовником автотранспорту (за найняті автомобілі) надсилає останньому третій примірник.Четвертий примірник залишається у перевізника та є підставою для обліку транспортної роботи і нарахування заробітної плати водію.
ТТН на шляху доставлення вантажу не заповнюється, до неї можуть вноситися лише коригувальні записи у двох випадках:
• при зміні адреси призначення;
• при зміні автомобіля.
У випадку зміни адреси призначення відповідні записи вносять до рядка «Переадресування». Записи в рядках «Вантажоодержувач» і «Пункт розвантаження» закреслюються так, щоб їх можна було прочитати.Усі зміни підтверджуються підписами відповідальної за зміни особи.
Якщо ж необхідно перевантажувати товар з однієї машини на іншу (через поломку, зміну завдання тощо), складається акт, на підставі якого в рядку «Позначки про складені акти» проставляються його реквізити і стисло описується зміст акта. Відповідно до цього вносяться зміни до рядків «Автопідприємство», «Водій» та «Автомобіль» (шляхом закреслення старих записів так, щоб їх можна було прочитати, і написання нових). Усі зміни завіряються підписами відповідальної особи.
6. Заповнення товаротранспортної накладної у вантажоодержувача
Після прибуття автомобіля в зазначене для розвантаження місце відповідальна особа вантажоодержувача під копіювальний папір заповнює розділ «Вантажно-розвантажувальні операції» так само, як це робив вантажовідправник. Ці записи здійснюються по рядку «Розвантаження».
У рядку «Зазначений вантаж...» ставиться відбиток пломби, якою провадиться пломбування вантажу.
У рядку «Кількість місць» – загальна кількість зайнятих вантажем місць.
У рядку «Маса брутто, т» прописом зазначається кількість вантажу в тоннах, у нижченаведеному рядку – посада, прізвище, ім'я та по батькові, підпис і штамп особи, відповідальної за розвантаження товару.
У рядку «Здав водій-експедитор» – прізвище, ім'я та по батькові, а також підпис водія. Цим підписом водій підтверджує:
• зразок відбитку пломби;
• кількість місць;
• масу вантажу;
• номери відвантажених контейнерів;
• здавання вантажу.
У рядку «Прийняв» відповідальна особа записує свою посаду, прізвище, ім'я та по батькові, штамп і підпис, яким засвідчує отримання вантажу.
Третій та четвертий примірники ТТН з усіма підписами, печаткою і штампами передаються Перевізнику.
7. Посадова інструкція змінного диспетчера
Посадові обов’язки:
Організовує і контролює роботу водіїв автомобілів на лінії і виконання ними змінного плану і завдань по перевезенню. Здійснює зв'язок з клієнтами, навантажувально – розвантажувальними клієнтами і лінійно – диспетчерськими пунктами, контролює виконання заявок на перевезення. Приймає заходи по ліквідації поверх нормативних пристроїв автомобілів.
Розраховуєв дорожніх листах відповідні технологічно – експлуатаційні показники.
Розслідує всі випадки порушень транспортного процесу і недостачі вантажів.
Аналізує виконання змінно – добового плану і вантажів та складає оперативні звіти про результати роботи рухомого складу за добу.
Контролює виконання водіями автомобілів заходів по забезпеченні безпечного руху,охорони праці.
Інформує водійський склад про умови роботи на лінії, забезпечує водіїв схемами і графіками руху, з врахуванням конкретних умов перевезень.
Повинен знати:
- постанови, розпорядження, накази, нормативні та інші керівні матеріали стосовно диспетчерського руху і вантажно-розвантажувальних робіт;
- Статут автомобільного транспорту;
- порядок оформлення і оброблення подорожніх листів та товарно-транспортної документації;
- положення та інструкції про порядок організації перевезень і оперативного управління перевізним процесом;
- порядок виконання вантажно-розвантажувальних робіт;
- правила експлуатації автомобілів;
- основи правил дорожнього руху;
- правила експлуатації застосованих технічних засобів оброблення і передавання інформації;
- основи економіки;
- основи організації праці;
- основи законодавства про працю;
- правила внутрішнього трудового розпорядку; правила і норми охорони праці.
Кваліфікаційні вимоги. Неповна вища освіта відповідного напряму підготовки (молодший спеціаліст) або професійно-технічна освіта. Без вимог до стажу роботи.
8. Службова посадова інструкція старшого диспетчера
Основні обов’язки старшого диспетчера:
Планує роботу на наступний день на основі місячних графіків, прийнятих заявок на виконання замовлень, забезпечує їх виконання.
Приймає заявки на виконання замовлень, заповняє необхідну дорожню документацію на подачу автомобіля.
Забезпечує наявність та своєвчасне ведення диспетчерської документації у відповідність.
Отримує під облік бланки одержаної документації, здійснює контроль за правильність їх заповнення.
Забезпечує постійний контроль за наявністю необхідної обліково – маршрутної документації та екіпіровки вантажних автомобілів.
Керує роботою чергових диспетчерів.
Організовує диспетчерський облік недоліків в організації та регулюванні руху, стану та обладнання доріг,зупинок, приймає міри до їх усунення, доповідає начальнику колони про виявленні недоліки.
Веде облік виходу водіїв на роботу, з’ясовує причини невиходу, запізнення, готує перелік наказів на порушників трудової дисципліни.
Веде облік виконання планових завдань підприємства по видах перевезень.
Забезпечує своєвчасне укладання договорів.
- Основні заходи з економії паливно-мастильних матеріалів
На практиці списання моторних мастил проводиться не тільки за нормою витрат пального, а від фактичного пробігу автомобіля (автобуса) відповідно до вимог сервісної книжки виробника.
Визначення нормативної та фактичної витрат ПММ, зокрема пального, здійснюється на підставі даних дорожнього листа автомобіля. З дорожнього листа бухгалтерія отримує таку інформацію:
- наявність пального вбаку автомобіля на початок зміни (рейсу) за даними вимірювальних приладів автомобіля;
- кількість залитого пального (на автозаправній станції (АЗС) чи з автозаправника автотранспортного підприємства, за безготівковим розрахунком, у тому числі по картках чи за готівку на АЗС сторонніх підприємств та ін.) під час зміни (виконання рейсу);
- пробіг автомобіля за час зміни (рейсу).
Для визначення фактичної витрати пального необхідно по закінченню зміни (рейсу) визначити залишок пального вбаку автомобіля. Його можна визначити двома способами:
- за даними вимірювальних приладів автомобіля;
- за фактичною наявністю пального в баку.
10. Договір на перевезення вантажів
Договір на перевезення укладають, щоб регулювати взаємини сторін, а саме перевізника та експедитора: зобов’язати сторони виконувати свою роботу; оплачувати перевезення; окремі пункти вказують на відповідальність яку несе кожна із сторін, вирішення суперечок, форс мажорні ситуації та інші умови.
11. Основні функції служби експлуатації
Начальник відділу експлуатації:
Підпорядковується заступнику голови управління;
Контролює виконання обов’язків працівників ВЕ (інженерів, механіків, диспетчерів);
Контролює проведення обстеження вантажопотоку на маршрутах регулярного сполучення та встановлення планових завдань по виручці.
Інженери відділу експлуатації:
Підготовляють угоди з замовниками маршрутів;
Готують документи у відповідності до заяв замовників;
Екіпірують рухомий склад на маршрути.
Диспетчер відділу експлуатації:
Контролює передчасний заїзд автомобілів та своєчасну заміну;
Оформляє дорожню документацію водіїв, веде нормативні документації диспетчерського ВЕ;
Контролює порушення водіями трудової системи.
Інженер – оператор ЕОМ:
Обробляє дорожню документацію водіїв;
Передає інформацію відповідним службам підприємництва по місячному результаті роботи;
Надає інформацію по виконанні планових завдань водіїв, порушення правил оформлення дорожньої документації.
12. Облік обсягів вантажних перевезень
Обсяги вантажних перевезень у тоннах і тонно – кілометрах фіксуються в подорожніх листах на підставі товаро-транспортних накладних типових форм,незалежно від форми оплати транспортних послуг (відрядної, погодинної та ін.) і видів перевезення.
Не дозволяється включати в подорожні листи обсяги вантажних перевезень, не підтверджені товаро-транспортними накладними.
За умови використання, за погодинною формою оплати транспортних послуг до подорожнього листа вантажного автомобіля типової форми №1 – ТН і талон замовника типової форми №1 – ТЗ. При цьому товаро-транспортна накладна є підставою для визначення обсягів вантажних перевезень і включення їх до подорожнього листа, талон замовника – для розрахунків перевізника із замовником автомобільного транспорту за виконані транспортні послуги.
13.1 Заповнення подорожнього листа типової форми №2
Записи до подорожнього листа типової форми №2 вносять в такій послідовності:
- диспетчером, перед видачею бланка водію;
- медичним працівником, відповідальними особами та водієм після видачі листа водію;
- вантажовідправником чи органами ДАІ МВС на маршруті проходження автомобіля;
- диспетчером та водієм після повернення автомобіля до гаража.
- після здавання подорожнього листа водієм – відповідальною особою.
У результаті оформлений у такій послідовності подорожній лист передається на оброблення для подальших розрахунків, обліку транспортної роботи і визначення її вартості.
13.2 Перед видачею водію подорожнього листа
Відповідальна особа на лицьовому боці бланка в лівому вехньому куті проставляє штамп підприємства.
Під назвою ставиться дата оформлення подорожнього листа, ця ж дата заноситься до спеціально відведеного для цих цілей реєстраційного журналу.
До рядка «Режим роботи» заноситься вид роботи, яку виконує водій ( робота в будні, відрядження, загальний облік робочого часу, щоденний облік робочого часу, робота у вихідні дні, за графіком тощо).
У рядку «Код» зазначається код роботи (якщо такий є на підприємстві).
У рядку «Колона» - код колони та назва бригади, до якої прописано автомобіль та водія.
У рядку «Автомобіль» зазначаються марка автомобіля, державний номер, його тип і гаражний номер.
У рядку «Водій» - прізвище, ім’я та по-батькові водія, номер посвідчення водія, клас і табельний номер водія.
У рядках «Причіп 1» і «Причіп 2» зазначаються марки причепів, їх державні та гаражні номери.
У рядку «Супроводжуючі особи» зазначаються імена та прізвища осіб, які супроводжують автомобіль під час виконання ним завдання.
На підставі заявки замовника автотранспорту заповнюються графи 2 і 3 розділу «Робота водія і автомобіля» подорожнього листа, в яких вказується час виїзду та повернення автомобіля за графіком.
Розділ «Завдання водію» заповнюється таким чином:
- у графі 14 зазначається найменування замовника автотранспорту, в чиє розпорядження направлено водія;
- у графі 15 і 16 – час прибуття і вибуття від замовника автомобіля згідно з графіком роботи;
- у графі 17 – кількість часу , на який надається автомобіль замовнику (різниця граф 15 і 16);
- у графі 18 – назва пункту навантаження;
- у графі 19 – місце призначення вантажу;
- у графі 20 – найменування вантажу;
- у графі 21 – розрахункова кількість поїздок, необхідних для перевезення вантажу;
- у графі 22 – відстань між пунктами навантаження і розвантаження ( у кілометрах );
- у графі 23 – кількість перевезеного вантажу в тоннах.
Під таблицею в рядку «Усього» зазначаються підсумки граф 21, 22 і 23 – загальна кількість поїздок із вантажем, загальний пробіг і загальний обсяг вантажу відповідно.
У розділі «Рух пального» відповідальна особа робить позначку у графі 10 про залишок пального в баку (дані беруться на підставі попереднього подорожнього листа) та розписується у спеціально відведеному для розпису рядку.
У нижній частині бланку (лицьовий бік) у рядку «Посвідчення водія перевірив, завдання видав, видати пального» записується прописом кількість пального, необхідного для виконання завдання.
У рядку «Підпис диспетчера» диспетчера відповідальна особа ставить свій підпис, чим підтверджує достовірність внесених нею даних.
13.3 Заповнення подорожнього листа після видачі його водію
У розділі « Робота водія та автомобіля » до графи 5 перед виїздом автомобіля на завдання відповідальна особа заносить показання спідометра, а до графи 6 – час відправлення автомобіля з гаража (автогосподарства).
У розділі «Рух пального, літрів»:
- у графі 7 зазначається марка пального;
- у графі 8 – код пального;
- у графі 9 – кількість виданого (для виконання завдання) пального.
У нижній частині лицьового боку бланка:
- лікар або інший медичний працівник своїм підписом (що завіряється штампом) підтверджує належний для керування автомобілем стан здоров’я водія – рядок «Водій за станом здоров’я до управління допущений»;
- у рядку «Виїзд доволений, підпис механіка» відповідальна особа з технічного обслуговування автомобілів на підприємстві ставить свій підпис;
- у рядку «Автомобіль прийняв, підпис водія» - водій ставить свій підпис, засвідчуючи, що прийняв автомобіль у технічно-справному стані, а також отримав завдання.
13.4 Заповнення подорожнього листа на маршруті руху
У випадку зміни маршруту руху вантажовідправник у розділі «Послідовність виконання завдання» вносить відповідні записи до граф 30 і 31.
У разі порушення водієм Правил дорожнього руху або зміни маршруту руху «з вини» органів ДАІ МВС відповідні органи вносять «відповідні» записи до рядка «Особливі відмітки».
13.5 Заповнення подорожнього листа після повернення автомобіля до гаража
У розділі «Робота водія та автомобіля»:
- у графі 5 зазначаються показання спідометра;
- у графі 6 – фактичний час повернення автомобіля до гаража.
У розділі «Рух пального в літрах» до графи 11 заноситься кількість бензну, що залишився після виконання автомобілем завдання. Особа, відповідальна за облік залишку пального, ставить внизу таблиці свій підпис.
У рядку «При поверненні автомобіль справний ( несправний ) здав водій» водій ставить підпис та позначає «справний» або «несправний» залежно від того, в якому технічному стані здано автомобіль.
У рядку «Прийняв механік» ставить свій підпис особа, відповідальна за заповнення граф 5, 6 і 11.
13.6 Заповнення подорожнього листа після здавання його водієм диспетчеру підприємства
У розділі « Робота водія та автомобіля » до графи 4 « Нульовий пробіг, у км » заноситься обчислений нижчеописаним способом кілометраж. Нульовий пробіг – відстань, яку автомобіль пройшов «вхолосту», тобто пройдена відстань від гаража до пункту завантаження або від пункту розвантаження до гаража – визначається за даними заявки замовника із застосуванням таблиць відстаней.
У розділі «Рух пального, в літрах» заноситься:
- до графи 12 – час роботи спецустаткування;
- до графи 13 – час роботи двигуна.
Ці дані диспетчер бере з відповідних граф 15 – 22 розділу «Завдання водію», а також із товарно – транспортних накладних, доданих до подорожнього листа. У нижній частині таблиці диспетчер ставить свій підпис.
До розділу «Послідовність виконання завдання» заносять дані товаро- транспортних накладних:
- у графі 24 проставляються порядкові номери їздок;
- у графі 25 – номери товарно – транспортних накладних ( талонів замовника );
- у графі 26 – час виконання завдання;
- у графі 27 – кількість перевезеного вантажу;
- у графі 28 – кількість виконаних тонно – кілометрів;
- у графі 29 – підпис і печатка вантажовідправника (ставиться при відправленні вантажу).
У нижній частині таблиці, під графою 24, проставляється загальна кількість їздок, під графою 25 – загальна кількість товарно – транспортних накладних (прописом). Підтверджують дані таблиці підписи водія та диспетчера.
На цьому компетенція диспетчера закінчується, а заповнення таблиці «Результати роботи автомобіля та причепів » провадять інші відповідальні особи таким чином:
- у графі 32 зазначають витрати пального за нормою ;
- у графі 33 – фактичні витрати пального (графа 9 + 10 – 11 = сума графи 33);
- у графі 34 – різницю відповідних рядків графи 6 за вирахуванням 1 години на обідню перерву;
- у графі 35 – час роботи причепа;
- у графі 36 – дані про час у наряді та час у простої ( графа 34 – (37+38));
- у графі 40 «Загальний пробіг автомобіля» - різницю показань спідометра при поверненні до гаража автомобіля та виїзді його з гаража ( графа 5 ) розділу «Робота водія та автомобіля»;
- у графі 42 «Пробіг з вантажем автомобіля» - сума відстаней за всіма їздками автомобіля з вантажем, зазначеним у графі 24 товарно – транспортних накладних;
- дані графи 41 «Згальний пробіг причепа» і графи 43 «Пробіг з вантажем причепа» визначають згідно з відповідними даними роботи автомобіля;
- у графі 44 «Перевезено тонн, усього» вказується загальний обсяг перевезеного вантажу (брутто), зазначається в графі 27 розділу «Послідовність виконання завдання », що відповідає загальному обсягу перевезення, зазначеному в графі 37 товаро -транспортних накладних, доданих до подорожнього листа;
- дані графи 45 «У тому числі перевезено тонн на причепах» визначають на підставі даних графи 27 розділу «Послідовність виконання завдання»;
- дані графи 46 «Виконано т. км, усього» визначають шляхом множення обсягу перевезеного вантажу (брутто ) за кожну їздку на відстань їздки між пунктами навантаження і розвантаження та отриманням загальної суми;
- у графі 47 «У тому числі виконано т. м на причепах» зазначається транспортна робота автопричепів;
- дані графи 49 «Зарплата» визначають на підставі даних оброблення всіх товаро-транспортних накладних, доданих до подорожнього листа ( графи 37 - 47 ).
Розрахунки заробітної плати та їх достовірність відповідальна особа засвідчує власним підписом у кінці розділу.
Підпис бухгалтера у кінці бланка (зворотний бік) підтверджує правильність (достовірність) заповнення подорожнього листа.
14. Заходи з охорони навколишнього середовища
Охорона навколишнього середовища набуло гострого значення, особливо тепер у вік бурного розвитку промисловості, транспорту, будівництва доріг і промислових споруд. Враховуючи, що одним з основних недоліків автомобільного транспорту є забруднення атмосфери, необхідно рішенню цієї проблеми приділяти постійну і особливу увагу.
Експлуатаційні переваги автомобільного транспорту при його експлуатації приходиться більше 15% загального викиду забруднюючих речовин в атмосферу, а в великих містах промислових центрів – до 80% забруднення. В загальному обсязі забруднення атмосфери автомобільним транспортом залишається основним джерелом і становить більше 65%, а по токсичності 45%. В склад відпрацьованих газів автомобіля входять такі шкідливі речовини, які шкідливо впливають на здоров’я людини, послаблюючи здатність крові постачати в організм кисень, що впливає на сприйняття навколишнього світу, реакцію, викликає млявість. У результаті неповного згоряння палива виникають частки сажі, які при вдиханні з повітрям глибоко проникають у легені і провокують респіраторні захворювання, бронхіт та астму. Транспортний шум являє собою також серйозну небезпеку для людей, особливо якщо вони живуть біля автомагістралей. Він призводить до стресів і безсоння. Тільки один справний вантажний автомобіль на протязі року викидає в атмосферу 8-1 От оксиду вуглецю. Транспортні засоби являються джерелом підвищеного шуму та електромагнітних випромінювань. В зв’язку з цим розробляється ряд заходів по недопущенню дальшого забруднення навколишнього середовища.
Перед світовою автомобілебудівною промисловістю настало завдання, розробки та налагодження випуску нових екологічно вигідних, екологічно чистих автомобілів. В кожній області створені екологічні служби, які ведуть контроль за станом навколишнього середовища. Вони наділені повноваженнями застосовувати міри адміністративного впливу до посадових осіб, які допускають порушення норм екологічної безпеки. Верховна Рада України прийняла Закон “Про охорону навколишнього середовища”, яким заборонено експлуатацію автомобілів у випускних газах яких в місті забруднюючих і токсичних речовин перевищує границі допустимої норми.
Забезпечення міжнародних екологічних норм до автомобільного транспорту сприятиме оздоровленню навколишнього середовища, зростанню економічної ефективності транспортного виробництва.
Для зниження негативного впливу на навколишнє середовище передбачається:
- випуск на лінію технічно-справного рухомого складу. Звертаючи особливу увагу на двигун, систему мащення , ущільнення вузлів та механізмів;
- своєчасне виявлення автомобілів, які мають підвищений вміст токсичних речовин та підвищену димність відпрацьованих газів;
- використання на автомобілях якісних, по призначенню паливо-мастильних матеріалів, спеціальних рідин;
15. Складання розкладу руху і графіків руху автомобіля
Розклад руху є основою організації руху на маршрутах і обов’язковий для виконання працівниками транспорту. Розклад руху має розроблятись з дотриманням таких умов: вчасного задоволення замовника перевезення; використання місткості вантажного автомобіля згідно з даними заводу – виготовлювача, мінімальних витрат часу на перевезення, дотримання режимів та умов праці водіїв відповідно до законодавства. На підприємстві складається робочий розклад руху, який водій одержує перед виїздом на маршрут – для міських, приміських, міжнародних, туристичних маршрутів. У цьому зазначається час відправлення з початкової зупинки та прибуття до кінцевого пункту. Розклад руху складається на весняно – літній та осінньо – зимовий період року, а в деяких випадках ще й окремо на робочі й вихідні дні. Термін переходу на відповідний розклад руху щорічно визначається відповідними місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування. Зміни в розкладі узгоджується з перевізником.
Графік руху – відомості про час і послідовність виконання рейсу.
Час відпрацьований понад тривалість зміни за графіком і у вільні від роботи дні за графіком, що не внесені до днів щотижневого відпочинку, вважається понаднормативним і компенсується додатковою оплатою у встановленому порядку. Загальна кількість понаднормативних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період. При підсумованому обліку робочого часу робота у святкові дні за графіком включається в норму робочого часу облікового періоду. Відпустки водіям надаються щороку згідно за графіком.
16. Використання сучасних технологій обробки інформації, засобів зв’язку і управління на підприємстві
Показником будь якої автотранспортної компанії є не тільки стан її рухомого складу та якість людського потенціалу, а й рівень інформаційно-технічного забезпечення. Будь яка локальна чи корпоративна комп’ютерна мережа, без застосування якої важко уявити собі роботу сучасного АТП. Базується на структурованій кабельній системі, через яку здійснюється робота в Інтернеті, і інших регіональних і глобальних інформаційних мережах. Робота більшості комп’ютерів підприємства базується на операційних системах американської корпорації Microsoft.
Windows 2000 Professional – це операційна система (ОС) для настільних і мобільних комп’ютерів підприємства будь якого розміру. Також роботу підприємства важко уявити без факсів, принтерів, ксероксів, мобільних телефонів, які в сукупності є невідємною частиною успішного підприємства.
Перелік посилань
1. Закон України про автомобільний транспорт.-К.,2001.
2. Карта автомобільних шляхів України.
- Вдовенко В. Компьютерно -сетевое и навигационное обеспечение авто перевозок // Автотрофі. - 2000. - № 7. - С.7.
- Вельможин А.В., Гудков В.А., Миротин Л.Б. Технология, организация и управление грузовыми автомобилными перевозками: Учебник для вузов. – Волвоград: Волгогр. Гос. Техн.. ун-т, 2000. – 304с.
- Воркут А.И. Грузовые автомобильные перевози. – К.: Вища шк.., 1986.-447 с.
- Горев А.Э. Грузовые автомобильные перевози. – М., 2004. 288 с.
- Гуджоян О.П., Троицкая Н.А. Перевозка специфических грузовавтомобильным транспортом: Учебник для вузов. – М.: Транспорт,2001. 160 с.
- Кучинський Ю. Для тих, хто починає працювати на міжнародних перевезеннях вантажів //Автотрофі. – 2001. - № 8. С. 18 – 20.
- Назарбаев Р. и др.. Автомобильи и авто перевозки как обьект налагооблажения. – К., 2000. – 148 с.
- Савин В.И. Перевози грузив автомобильным транспортом: Справ. Пособие.- М.:Дело и Сервис, 2002.- 254 с.
- Ходош М.С. Грузовые автомобильные перевози.- М., 1986.-208 с.
- Щуріхін В.К., Коваленко В.М. Принцип дії системи якості та здійснення міжнародних перевезень ВПУ-3.-К.,201.-52 с.
- Щуріхін В.К., Машика Н.Б. Правила перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом ВПУ-3.-К., 2001.-47 с.