Фотохiмiчнi та електричнi процеси в сiткiвцi

Экзаменационные билеты по предмету «Медицина»
Информация о работе
  • Тема: Фотохiмiчнi та електричнi процеси в сiткiвцi
  • Количество скачиваний: 0
  • Тип: Экзаменационные билеты
  • Предмет: Медицина
  • Количество страниц: 3
  • Язык работы: українська мова (Украинский)
  • Дата загрузки: 2019-10-18 03:35:21
  • Размер файла: 12.98 кб
Помогла работа? Поделись ссылкой
Информация о документе

Документ предоставляется как есть, мы не несем ответственности, за правильность представленной в нём информации. Используя информацию для подготовки своей работы необходимо помнить, что текст работы может быть устаревшим, работа может не пройти проверку на заимствования.

Если Вы являетесь автором текста представленного на данной странице и не хотите чтобы он был размешён на нашем сайте напишите об этом перейдя по ссылке: «Правообладателям»

Можно ли скачать документ с работой

Да, скачать документ можно бесплатно, без регистрации перейдя по ссылке:

1) Фотохімічні та електричні процеси в сітківці при дії світла. Адаптація зорової сенсорної системи. Фотохімічні процеси, які відбуваються в паличках на світлі

Під впливом кванта світла, поглинутого родопсином, відбувається фотоізомеризація хромофорної частини родопсину. Цей процес полягає в зміні форми молекули – зігнута молекула 11-цис-ретиналя перетворюється у випрямлену молекулу повністю-транс-ретиналя. Починається процес від’єднання скотопсину. Молекула пігменту знебарвлюється. На цій стадії закінчується знебарвлення пігменту родопсину. Знебарвлення однієї молекули сприяє закриттю 1 000 000 пор (Na+-каналів) (Хьюбел).

Фотохімічні процеси, які відбуваються в сітківці, пов’язанні з перетворенням ряду речовин, які відбуваються на світлі або в темряві. У зовнішніх сегментах рецепторних клітин містяться пігменти – речовини, які поглинають певну частину променів світла, які падають на них, і відбивають інші промені. Поглинання променів світла відбувається групою хромофорів, які містяться в зорових пігментах. Таку роль виконують альдегіди спиртів вітаміну А.

Зоровий пігмент колбочок, йодопсин (jоdos - фіолетовий) складається з білка фотопсина (photos – світло) і 11-цис-ретиналя, пігмент паличок – родопсин (rodos – пурпуровий) – із білка скотопсину (scotоs – темрява) і також 11-цис-ретиналя. Таким чином, відмінність пігментів рецепторних клітин полягає в особливостях білкової частини. Більш детально вивчені процеси, які відбуваються в паличках, тому наступний аналіз буде стосуватись саме них.


2) Тони серця.Це звукові прояви роботи серця. Їх можна прослухати за допомогою фонендоскопа або записати за допомогою фонокардіографа. Існує 4 тони серця: І тонсистолічний. Довгий, протяжний, глухий. Виникає внаслідок закриття стулкових клапанів, напруження мускулатури шлуночків і напруги сухожильних ниток а також турбулентності в початкових сегментах аорти й легеневого стовбура. ІІ тондіастолічний. Короткий і дзвінкий. Виникає при закритті півмісяцевих клапанів аорти й легеневого стовбура. Перші два тони можна прослухати за допомогою фонендоскопа.ІІІ тон – утворюється внаслідок коливання стінок шлуночків під час їх швидкого наповнення кров’ю. ІV тон - утворюється внаслідок коливання стінок шлуночків, зумовлених переходом крові під час систоли передсердь.


3) ЕЕГ Електроенцефалографія - це метод реєстрації біострумів головного мозку при розташуванні реєструючих електродів на поверхні черепа (рис. 4.46). У випадку контакту електродів з поверхнею кори метод має назву «електрокортикографія».

На електроенцефалограмі (ЕЕГ) виділяють наступні компоненти α-хвилі їх частота складає 8-13/с, амплітуда 50 мкВ; це основний фон електричної активності мозку у стані спокійного неспання; β-хвилі – їх частота 14-30/с, амплітуда 30 мкВ; це хвилі активного неспання; (виникають при дії подразників, розплющенні очей, емоційному збудженні), а також у парадоксальній стадії сну;δ-хвилі – їх частота 1-3,5/с, амплітуда 100 мкВ; спостерігаються при гіпервентиляції, у наркозі, повільній фазі сну, при деяких патологічних станах (у ділянках, сусідніх з пухлиною, як прояв гальмівного стану);θ-хвилі – їх частота 4-7/с, амплітуда 100-200 мкВ; переважно виникають у паріетальних і скроневих ділянках; з’являються при засипанні.

ЕЕГ має певне діагностичне значення, оскільки є показником функціонального стану головного мозку.


4) Кількість кисню та напруга кисню в артеріальній та венозній крові та коефіцієнт утилізації кисню, метод його визначення, значення.

Клітини у стані спокою споживають близько 30-40% кисню артеріальної крові, під час фізичного навантаження – до 60 - 70%. Частка кисню, що споживається тканинами, називається коефіцієнтом утилізації кисню (КУК):


КУК= [O2] в артеріальній крові – [O2] у венозній крові · 100% = 20% - 14% · 100% = 30%

[О2] в артеріальній крові 20%


Артеріальна кров прямує до тканин, де напруга кисню надзвичайно низька – З0 - 10 мм рт. ст. Таким чином, градієнт становить близько 70 мм рт. ст. Кисень дифундує в тканини і кров стає венозною.

Утворення оксигемоглобіну в капілярах легень залежить від факторів:

Напруги кисню – залежність пряма (чим більший парціальний тиск кисню в альвеолярному повітрі та напруга кисню в крові, тим більша кількість оксигенованого гемоглобіну)/