s
Sesiya.ru

Фотохiмiчнi та електричнi процеси в сiткiвцi

Информация о работе

Тема
Фотохiмiчнi та електричнi процеси в сiткiвцi
Тип Экзаменационные билеты
Предмет Медицина
Количество страниц 3
Язык работы українська мова (Украинский)
Дата загрузки 2019-10-18 03:35:21
Размер файла 12.98 кб
Количество скачиваний 0
Скидка 15%

Поможем подготовить работу любой сложности

Заполнение заявки не обязывает Вас к заказу


Скачать файл с работой

Помогла работа? Поделись ссылкой

1) Фотохімічні та електричні процеси в сітківці при дії світла. Адаптація зорової сенсорної системи. Фотохімічні процеси, які відбуваються в паличках на світлі

Під впливом кванта світла, поглинутого родопсином, відбувається фотоізомеризація хромофорної частини родопсину. Цей процес полягає в зміні форми молекули – зігнута молекула 11-цис-ретиналя перетворюється у випрямлену молекулу повністю-транс-ретиналя. Починається процес від’єднання скотопсину. Молекула пігменту знебарвлюється. На цій стадії закінчується знебарвлення пігменту родопсину. Знебарвлення однієї молекули сприяє закриттю 1 000 000 пор (Na+-каналів) (Хьюбел).

Фотохімічні процеси, які відбуваються в сітківці, пов’язанні з перетворенням ряду речовин, які відбуваються на світлі або в темряві. У зовнішніх сегментах рецепторних клітин містяться пігменти – речовини, які поглинають певну частину променів світла, які падають на них, і відбивають інші промені. Поглинання променів світла відбувається групою хромофорів, які містяться в зорових пігментах. Таку роль виконують альдегіди спиртів вітаміну А.

Зоровий пігмент колбочок, йодопсин (jоdos - фіолетовий) складається з білка фотопсина (photos – світло) і 11-цис-ретиналя, пігмент паличок – родопсин (rodos – пурпуровий) – із білка скотопсину (scotоs – темрява) і також 11-цис-ретиналя. Таким чином, відмінність пігментів рецепторних клітин полягає в особливостях білкової частини. Більш детально вивчені процеси, які відбуваються в паличках, тому наступний аналіз буде стосуватись саме них.


2) Тони серця.Це звукові прояви роботи серця. Їх можна прослухати за допомогою фонендоскопа або записати за допомогою фонокардіографа. Існує 4 тони серця: І тонсистолічний. Довгий, протяжний, глухий. Виникає внаслідок закриття стулкових клапанів, напруження мускулатури шлуночків і напруги сухожильних ниток а також турбулентності в початкових сегментах аорти й легеневого стовбура. ІІ тондіастолічний. Короткий і дзвінкий. Виникає при закритті півмісяцевих клапанів аорти й легеневого стовбура. Перші два тони можна прослухати за допомогою фонендоскопа.ІІІ тон – утворюється внаслідок коливання стінок шлуночків під час їх швидкого наповнення кров’ю. ІV тон - утворюється внаслідок коливання стінок шлуночків, зумовлених переходом крові під час систоли передсердь.


3) ЕЕГ Електроенцефалографія - це метод реєстрації біострумів головного мозку при розташуванні реєструючих електродів на поверхні черепа (рис. 4.46). У випадку контакту електродів з поверхнею кори метод має назву «електрокортикографія».

На електроенцефалограмі (ЕЕГ) виділяють наступні компоненти α-хвилі їх частота складає 8-13/с, амплітуда 50 мкВ; це основний фон електричної активності мозку у стані спокійного неспання; β-хвилі – їх частота 14-30/с, амплітуда 30 мкВ; це хвилі активного неспання; (виникають при дії подразників, розплющенні очей, емоційному збудженні), а також у парадоксальній стадії сну;δ-хвилі – їх частота 1-3,5/с, амплітуда 100 мкВ; спостерігаються при гіпервентиляції, у наркозі, повільній фазі сну, при деяких патологічних станах (у ділянках, сусідніх з пухлиною, як прояв гальмівного стану);θ-хвилі – їх частота 4-7/с, амплітуда 100-200 мкВ; переважно виникають у паріетальних і скроневих ділянках; з’являються при засипанні.

ЕЕГ має певне діагностичне значення, оскільки є показником функціонального стану головного мозку.


4) Кількість кисню та напруга кисню в артеріальній та венозній крові та коефіцієнт утилізації кисню, метод його визначення, значення.

Клітини у стані спокою споживають близько 30-40% кисню артеріальної крові, під час фізичного навантаження – до 60 - 70%. Частка кисню, що споживається тканинами, називається коефіцієнтом утилізації кисню (КУК):


КУК= [O2] в артеріальній крові – [O2] у венозній крові · 100% = 20% - 14% · 100% = 30%

[О2] в артеріальній крові 20%


Артеріальна кров прямує до тканин, де напруга кисню надзвичайно низька – З0 - 10 мм рт. ст. Таким чином, градієнт становить близько 70 мм рт. ст. Кисень дифундує в тканини і кров стає венозною.

Утворення оксигемоглобіну в капілярах легень залежить від факторів:

Напруги кисню – залежність пряма (чим більший парціальний тиск кисню в альвеолярному повітрі та напруга кисню в крові, тим більша кількість оксигенованого гемоглобіну)/

© Copyright 2012-2020, Все права защищены.