s
Sesiya.ru

Отображение типологических свойств основных нервных процессов в характере сенсомоторного реагирования

Информация о работе

Тема
Отображение типологических свойств основных нервных процессов в характере сенсомоторного реагирования
Тип Реферат
Предмет Психология
Количество страниц 12
Язык работы Русский язык
Дата загрузки 2014-03-23 11:33:57
Размер файла 48.18 кб
Количество скачиваний 0
Скидка 15%

Поможем подготовить работу любой сложности

Заполнение заявки не обязывает Вас к заказу


Скачать файл с работой

Помогла работа? Поделись ссылкой

План

Вступ 3
1. Відображення типологічних властивостей основних нервових процесів у характері сенсомоторного реагування 4
2. Зв’язок функції пам’яті з властивостями основних нервових процесів. 5
3. Функція уваги у людей зрілого віку з різними індивідуально-типологічними властивостями ВНД. 6
4. Психологічні властивості особистості у людей з різним рівнем функціональної рухливості нервових процесів. 7
5. Характер вегетативного реагування та його зв’язок з властивостями основних нервових процесів. 8
6. Прояв типологічних властивостей ВНД у характері реагування серцево-судинної системи в різних емоційних станах 10
Висновок 12












Вступ

Абсолютні значення вивчених властивостей психофізіологічних функцій можуть бути використані як нормативні для кількісної і якісної оцінки ефективності виробничої, спортивної та навчальної діяльності.
Отримані результати відносно зв’язку типологічних властивостей ВНД з деякими психологічними рисами особистості свідчать про необхідність врахування ФРНП і СНП під час розробки індивідуальних режимів навчання, праці, комплектування робочих колективів. Оскільки ФРНП та СНП є чутливими індикаторами функціонального стану організму, їх врахування сприяє розумінню фізіологічних механізмів, що лежать в основі захворювань і можуть бути застосованими для розробки теоретичних і практичних підходів їх попередження та лікування.
















1.Відображення типологічних властивостей основних нервових процесів у характері сенсомоторного реагування.

Враховуючи те, що між показниками ФРНП і СНП був встановлений високо вірогідний зв’язок (р<0,001), подальше співставлення параметрів психофізіологічних функцій подане лише з ФРНП. Для з’ясування цього завдання всіх обстежуваних методом сигмальних відхилень поділили на три групи: з високим, середнім та низьким рівнем ФРНП і у них же виявляли статистично перемінні ознаки середніх величин швидкісних реакцій.
Порівняння часу ПЗМР у осіб з різним рівнем ФРНП свідчить про відсутність статистично значимих різниць (р>0,05) середніх показників цих реакцій. Кореляційний аналіз також не виявив зв’язку між ПЗМР і ФРНП (р>0,05). Відомо, що латентні періоди ПЗМР хоча і є однією із складових типологічних властивостей, але більш за все вони характеризують функціональний стан організму, рівень збудження нервової системи і швидкість розповсюдження його по нервовим ланцюгам, а не типологічні властивості ВНД [Макаренко М.В., 1991, 1996].
Співставлення часових характеристик РВ1-3 у обстежуваних з різним рівнем ФРНП виявило, що латентні періоди сенсомоторних реакцій вибору були достовірно коротшими у обстежуваних з високою градацією типологічних властивостей, ніж у осіб з низьким розвитком досліджуваної властивості ВНД (р<0,05).
У випадку дослідження більш складної реакції РВ2-3 була встановлена кореляційна залежність між індивідуально-типологічними властивостями ВНД і сенсомоторними функціями (р<0,001). Співставлення латентних періодів РВ2-3 встановило, що у більшості обстежуваних з високим рівнем ФРНП спостерігалися достовірно коротші латентні періоди, ніж у осіб з низькою градацією цієї властивості (р<0,05).

2.Зв’язок функції пам’яті з властивостями основних нервових процесів.

Аналізуючи результати обстеження властивостей пам’яті осіб з різним рівнем ФРНП виявлено, що особи з високою градацією типологічних властивостей мали вищий обсяг запам’ятовування, ніж особи з середнім і низьким рівнем ФРНП. Встановлено достовірні відмінності між показниками пам’яті на беззмістовні склади та числа у осіб з високим і низьким рівнем ФРНП (р<0,05-0,001). Між показниками обсягу пам’яті на слова і фігури у осіб з різним рівнем ФРНП були встановлені статистично вірогідні відмінності лише у обстежуваних з низьким і середнім її рівнем (р<0,05). Встановлено вірогідний зв’язок ФРНП з показниками пам’яті на беззмістовні склади та числа (р<0,05-0,001).
Із отриманих результатів можна зробити висновок, що існує зв’язок між індивідуально-типологічними властивостями ВНД та функціями пам’яті, як і достовірні відмінності різниці у обсязі пам’яті осіб з різним рівнем властивостей основних нервових процесів. Ймовірно, що така залежність пам’яті від індивідуально-типологічних властивостей ВНД найкраще проявляється для запам’ятовування не дуже складних, але посильних для нервової системи завдань [Макаренко М.В., 1991; Голубєва Е.А., 1993].









3.Функція уваги у людей зрілого віку з різними індивідуально-типологічними властивостями ВНД.

Проведений кореляційний аналіз встановив існування зв’язку між ФРНП, переключенням та розподілом уваги (р<0,05-0,01). Разом з тим встановлено достовірно вищі показники обсягу, швидкості та розподілу уваги у осіб з високим рівнем ФРНП порівняно з особами, які мали низькі градації досліджуваної типологічної властивості (р<0,05-0,001). Доведено, що індивідуальні показники властивостей уваги значною мірою залежать від рівня індивідуально-типологічних властивостей ВНД людини, що підтверджує результати і висновки інших дослідників [Харченко Д.М., 1998; Кравченко О.К., 2000 та ін.].

















4.Психологічні властивості особистості у людей з різним рівнем функціональної рухливості нервових процесів.

Встановлено, що між властивостями основних нервових процесів і психологічними рисами особистості за факторами тривожності, радикалізму і очікування неприємностей існує достовірний зв’язок (р<0,05). У осіб з високим рівнем ФРНП спостерігалися вірогідно вищі показники циклотимії-шизотимії, моральної нормативності, стійкості до стресу та достовірно нижчі параметри тривожності ніж у обстежуваних з низькою градацією досліджуваної типологічної властивості. Тому особи з високим рівнем ФРНП характеризувалися більшою здатністю до спілкування, готовністю до взаємодопомоги, високим ступенем дисциплінованості, морального контролю поведінки, стійкості до стресу та емоційних навантажень. Особи з низьким рівнем ФРНП характеризувалися вірогідно нижчими показниками за факторами радикалізму, що свідчило про консерватизм та слабку зацікавленість до інтелектуальної діяльності (p<0,05).
Таким чином, результати проведених досліджень вказують на існування зв’язків між індивідуально-типологічними властивостями ВНД і психологічною структурою особистості. Їх узгодженість, за даними літературних джерел, сприяє формуванню індивідуального стилю поведінки [Мерлін В.С., 1986; Небиліцин В.Д., 1990; Русалов В.М., 1997].








5.Характер вегетативного реагування та його зв’язок з властивостями основних нервових процесів.

Вегетативні реакції є індикатором тих процесів, які розгортаються в організмі внаслідок зміни умов оточуючого середовища. Найбільш зручно їх оцінювати за показниками серцево-судинної системи [Баєвський Р.М., 1984; Федоров Б.М., 2001], які особливо швидко змінюються за умов нервово-емоційних переживань.
Відомо, що найбільше нервово-психічне напруження у студентів виникає під час екзамену [Доскін В.А., 1988; Юматов Е.А., 2001]. Нашими дослідженнями також встановлено, що під час екзамену змінюються статистичні показники серцевого ритму (СР). Так, частота серцевих скорочень (ЧСС) у студентів достовірно збільшувалася в середньому з 85,51,96 ударів за хвилину в умовах поточних учбових навантажень до 107,13,5 ударів за хвилину під час екзамену (р<0,001). Ймовірно, такі зміни обумовлені різною активацією механізмів вегетативної регуляції серця [Аракелян А.Н., 2001]. Разом з тим, математичне очікування, середньоквадратичне відхилення та похибка середнього під час екзамену достовірно зменшувалися на 16,7-27,2% порівняно з параметрами, визначеними в умовах поточних учбових занять (p<0,05).
За показниками варіаційної пульсометрії встановлено, що параметри амплітуди моди, індексу вегетативної рівноваги, вегетативного показника ритму зафіксованих під час екзамену також були достовірно більшими порівняно з аналогічними показниками, які були зареєстровані в умовах поточних учбових занять (р<0,05-0,001). Підвищення статистичних показників, а також автокореляційних параметрів вказує на зростання активності симпатоадреналової системи та послаблення холінергічних механізмів в регуляції СР, що забезпечує високу працездатність головного мозку під час нервово-емоційного напруження [Федоров Б.М., 1991].
Показники автокореляційної та спектральної функцій також свідчать, що під час екзамену у обстежуваних посилюється участь центральних механізмів в регуляції СР [Щербатих Ю.В., 1999]. Так, підвищення потужності спектру ритмограми на нульовій частоті під час екзамену свідчило на користь посилення участі вищих вегетативних центрів і нейрогуморальних механізмів у здійсненні функцій синусового вузла серця [Стрілець В.Б., 2001].
Під час екзамену встановлено значне підвищення рівня реактивної тривожності (РТ). Наявність кореляції між параметрами серцево-судинної системи та рівнем РТ свідчило про посилення впливу психологічних рис студентів на діяльність серцево-судинної системи і її вегетативну регуляцію у студентів, який посилювався під час екзамену (p<0,001).
Отже, екзамен викликає активацію гуморальної, симпатичної та пригнічення парасимпатичної регуляції СР у студентів. Ймовірно, рівень РТ виступає у ролі пускового механізму розгортання фізіологічних реакцій пристосування. Не виключено, що такі реакції є наслідком впливу індивідуально-типологічних властивостей ВНД.












6.Прояв типологічних властивостей ВНД у характері реагування серцево-судинної системи в різних емоційних станах.

За результатами індивідуальних показників ФРНП всі обстежувані були розподілені на три групи: з низьким, середнім та високим її рівнем. Встановлено, що у осіб з різним рівнем ФРНП істотні відмінності між параметрами СР в умовах поточних учбових занять, в основному, були відсутні (р>0,05). На відміну від цього, вивчення СР під час екзамену дало можливість встановити достовірні відмінності між показниками СР у осіб з різним рівнем ФРНП (рис.4).
Так, потужність хвиль високої частоти (HF) під час екзамену у осіб з високим рівнем ФРНП коливалася в межах 6,40,2 у.о., що було достовірно нижчим у осіб, які мали низький рівень цієї властивості (р<0,05).
Потужність хвиль LF у обстежуваних під час екзамену досягали відповідно 7,50,5 у.о. для осіб з високим і 9,20,4 у.о. з низьким рівнем ФРНП (р<0,01). В умовах екзаменаційного стресу найбільші достовірні відмінності між показниками осіб з високим і низьким рівнем ФРНП спостерігалися у потужності хвиль VLF (відповідно 9,40,8 і 13,71,4 у.о., p<0,001).
Підсумовуючи ці дані, слід відмітити, що у обстежуваних зрілого віку типологічні властивості ВНД здійснюють помітний вплив на характер реакцій серцево-судинної системи і її вегетативну регуляцію під час вираженого нервово-емоційного напруження, викликаного екзаменаційним стресом. Обстежувані з низьким рівнем властивостей основних нервових процесів характеризувалися більш високим рівнем функціонування серцево-судинної системи, вищою напруженістю регуляторних механізмів, ніж особи з високим рівнем досліджуваної типологічної властивості ВНД.




Рис. 4. Потужність хвиль HF, LF та VLF структури серцевого ритму у осіб з низьким та високим рівнем ФРНП: * - вірогідність різниць p<0,05, ** - p<0,01, *** - p<0,001 відносно низького рівня ФРНП.


Висновок

З усього вищевикладеного можна узагальнити, що в онтогенезі психофізіологічних функцій у людей 18-27 років можна виділити відповідні етапи їх подальшого розвитку. І в тому числі: досягнення максимального рівня, стабілізація і початок спаду, зниження функціонування цих властивостей, а також високий ступінь залежності прояву сенсомоторних, вегетативних, психічних функцій, рис особистості від індивідуально-типологічних властивостей ВНД, що спостерігали і інші автори в інші вікові періоди.
Враховуючи результати наших досліджень та інших авторів можна вважати, що у людей зрілого віку до 18-23 років, в основному, завершується морфофункціональне дозрівання мозкових структур, параметри психофізіологічних функцій досягають і стабілізуються на високому рівні. Подальше удосконалення вищих відділів кори головного мозку відбувається за рахунок посилення впливу типологічних властивостей (ФРНП і СНП) на прояв сенсомоторних, вегетативних, психічних і особистісних властивостей.
Досліджувані типологічні властивості ВНД можуть бути корисними для оцінки психічних та сенсомоторних функцій, напруження системи регуляції ритму серця, мають знайти застосування під час фізіологічного обгрунтування програм підготовки кадрів, розробки підходів підвищення результативності виконання професійних обов’язків, виділення груп ризику раннього розвитку нервово-психічних захворювань, тестування стресорної стійкості організму.

© Copyright 2012-2020, Все права защищены.